В якийсь момент маховик розвернеться

Сонце, все, що ти привніс своєю любов’ю, і все, що не було взаємним не зникло в нікуди.
Бо ніщо не береться з нізвідки, і ніщо не йде в нікуди.Все, що ти робив зі щирості.
Все, що вкладав від себе. Все, що віддавав.
Це було рухом маховика часу від тебе.Так працює життя.
І ось одного дня ти зрозумієш: все, що ти створював навколо руками, почуттями, розумом було недаремно.
Маховик часу розвернеться і почне рух у твій бік.
Ти отримаєш назад усе віддане і навіть більше.
Бо він принесе тобі те, чого ти бажав.Вір. Тримайся.
Залишайся собою щирим.
Не дозволяй іншим заповнювати гидотою твій світ.
Хоча… в них усе одно не вийде.Світло і чистота, які виходять від тебе, не дозволять їм заволодіти твоїм внутрішнім світом.
Навіть якщо вже здається, що ти здався.
Навіть якщо здається, що ти програв.
Це тимчасово.Коли відновиш сили повстанеш.
Проти тиску, проти темряви.
І продовжиш шлях шлях безперервного зростання.Життя, на жаль, таке, яке воно є.
Але важливо зрозуміти: твоя іскра не завжди відразу видна.
Вона розгориться.
Але тільки тоді, коли зійдуться всі обставини, які їй потрібні.Терпіння, моє сонце. Терпіння.Бажане не завжди виглядає так, як ми його собі уявляємо.
Воно може бути зовсім іншим але саме цим ти і просив.
Найголовніше пам’ятати: щойно ти загадаєш бажання, воно вже починає рухатися до тебе.
І водночас воно втягує тебе на шлях, який веде до нього.Щирість не лише в самому бажанні,
а й у прийнятті шляху, яким тебе до нього веде життя.Коли потрібно перейти річку чи перепливти озеро шлях буде нелегким.
Доведеться плисти довго, витрачати останні сили.
І в якийсь момент тобі почне здаватися, що ти помилився.
Що втома і відстань нестерпні.
І це нормально.Бо одне мріяти про життя по той бік річки.
І зовсім інше іти до цього життя.
Але щоразу пам’ятай: ти вирішився на це не тому, що думав, ніби буде легко,
а тому що знав як прекрасно буде бути по той бік.Якщо твої думки й почуття заносять далеко-далеко,
значить, тобі важко тут,
і ти шукаєш своє спасіння там.