Коротка проза
Пахне димом
Пахне димом.
Я помітив це раніше, але не зупинився, продовжував писати. Тепер я розумію — щось поруч горить. І це серйозно.
Важко дихати, навіть із зачиненими вікнами.
Дим, мабуть, оточив увесь будинок. Я підвівся, підійшов до вхідних дверей і прислухався. Тиша.
Повернув ключ двічі й відчинив їх.
Немає диму. Немає запаху. Усе спокійно. Отже, вогонь має бути тільки з боку вікна.
Я знову замкнув двері й пішов до вікна. Відчинив його.
Нічого. Ні вогню, ні диму. І все ж… у цій кімнаті я не можу дихати. Ще кілька хвилин тому я писав коротке оповідання —
про чоловіка, який облив бензином дім своєї нареченої й підпалив його.
Він дізнався, що вона зрадила його. У оповіданні будинок горить. Густий дим заповнює повітря. А що, як… цей дим просочився крізь слова?
Зі сторінки — просто в мою квартиру?
#1724 в Фентезі
#223 в Містика/Жахи
Відредаговано: 08.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
