Коротка проза
Від тіла мертвого бога
Від тіла мертвого бога розповзається нечисть.
З гниючої плоті виповзають сторукі, стоногі, стоголові. Багаторукі й багатоногі не в силі рухатися — вони спотикаються, падають, без кінця збиваються з ніг.
Многоголові — у вічних сварках: голови сперечаються між собою і не можуть дійти єдиного рішення, через що істоти застигають на місці, паралізовані внутрішнім розладом. Отрута, що просочилася з трупа, розливається околицями, отруюючи все живе на своєму шляху.
З прогнилого м’яса зриваються черви — одні велетенські, інші зовсім крихітні — і звиваються в багнюці під ногами. Бог скоїв самогубство.
Його творіння звільнені від року.
Закону більше немає.
Долоня розтиснулася — відпустила руку людини, і тепер вона вільна. Темрява пожирає світло.
З мороку вилазять круглі пухнасті істоти з величезними щелепами.
У них немає ніг, лише крихітні крильця, але вони з легкістю прогризають тканину світу.
#1724 в Фентезі
#223 в Містика/Жахи
Відредаговано: 08.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
