Ну почнемо з того, що моя сім'я тримала в хліву 5 рогатих худіб. 2 корови 2 теля і коза. І плюс ще двох коней. Навіщо так багато? Та Бог його знає. Як казав мій дудусь-небіжчик. "У доброго газди має бути всього вдосталь, то в нас ще мало!" Тому ще в другому класі я вже вміла доїти корову. І гонила їх пасти. Пам'ятаю сінокоси як починались десь в травні, так в жовтні і закінчувались. Чесно вам скажу в дитинстві мені здавалось, що дітей народжують. Щоб легше було переробити ту всю господарку.
Але я любила толочити копиці. (Хто не знає то це такі великі стоси сіна накидувались ). Любила толочити тому, що це і по суті відпочинок. Толком нічого не треба робити. Просто ходиш собі по колу і толочиш. Одного разу, накидали дуже велику і я боялась злізти! Тато подивився, що діла не буде і пішов по драбину. І тут в мою голівоньку приходить "геніальна" ідея - стрибнути з неї. Чомусь не могла довіритись тату який зазвичай знімав мене за - допомогою вил. Тому до мене прийшла ось така "неймовірна" ідея. Яку воплотила в життя, щоб ви розуміли! Копиця 5 метрів. Чистим чудом я не вбилася і не переламала собі ноги. Бог все таки є!. Але після того я майже 5 років їх не толочила. І получила доброго прочухана від батьків.