Офіс був сучасний, гарно облаштований, з модельної зовнішності секретаркою. Лариса підійшла до рецершен відчуваючи себе трохи незручно, хоча знала що виглядає бездоганно. Недарма сьогодні з особливою увагою і гардероб підібрала: чисто офіційний стиль, а вчора була в салоні краси.
Вам назначали? – запитала секретарка.
Так, я на рахунок співбесіди.
Петро Сергійович викличе Вас через хвилинку.
Добре.
Біля панорамного вікна, з якого відкривався чудовий краєвид на столицю стояв чоловік приємної зовнішності в дорогому костюмі.
Проходьте, будь ласка, сідайте, – запросив він.
Лариса трохи зам’ялась, не знаючи що вибрати для розмови – диван чи крісло біля робочого столу. Зрештою підійшла до столу.
Отже, Ви хочете працювати в нашій фірмі на посаді, - чоловік пересунув папери на столі, відшукуючи певно її резюме, - а, так, ось. На посаді дизайнера.
Так, - кивнула дівчина, - я, правда, ще студентка, та вже підробляла…
Це зрозуміло, - перебив роботодавець, вперше відкрито окидаючи оком її привабливу фігуру. – В нас можуть виникнути доручення не зовсім робочого характеру.
Тобто? – дівчина відчула як кров вдарила її в обличчя.
Ну… Ви ж розумієте… - потенційний шеф зробив довгу паузу. Тоді продовжив:
Як далеко ви готові зайти щоб отримати, ну скажімо, збільшення зарплатні?
Я готова виконувати тільки свої прямі обов’язки, ті, що прописані в вимогах до вакансії.
Чи не почуваєтесь ви старомодною? – посміхнувся чоловік зневажливо.
ється.
Вона встала, збираючись вийти, розуміючи, що не зможе працювати в такій фірмі, де будуть примушувати виконувати не лише офіційні завдання.
Не поспішайте, Ларисо, - зупинив її директор.
Ви чули щось про шокуючі методи ведення співбесіди?
Дівчина повагалась, та все ж присіла знову на стілець.
Ви впевнені що вони виправдовують себе? – запитала вже вона.
Шеф посміхнувся, на цей раз уже щиро:
Ви ж показали, що вони працюють.