Янгол смерті (Частина 1)

• Ти знову? Та скільки ж можна?
• Інакше ж ти не приходиш…
• Шикарний привід закінчити життя самогубством! – вигукнула Інгред і впала у крісло.

«Це просто катастрофа» - думала про себе виконуюча обов’язки смерті у секторі «Зм.1. 2. 4. 3. 123» Інгред Кліпсо. Її мрія, помахуючи білою хустинкою, летить під три чорти. І чому? Тому, що цей навіжений вже вп’яте за тиждень намагається себе вбити.

• Ти мені усі плани похєрив! – дівчина вже не намагалася тримати себе в руках – думала ще тиждень і я піду звідси. А тут ти… І головне ж ,без проблем, всі жити хочуть!
• Вибач… - голова хлопця неприродньо повисла . Він втратив свідомість.
• Е ні! Я тебе нікуди не відпускала. – Інгред швидко підбігла до хлопця, оглянула і зі словами: «Господи прости» – розірвала його футболку. Дівчина провела гострим нігтем по животі. На місці лінії виник рівненький розріз. Ще одним аналогічним рухом дівчина зробила отвір у шлунку де майже розчинилися 15 таблеток снодійного. Її сили вистачало аби повернути час назад і «зібрати» ті частинки таблеток, що всмокталися в кров. Усе виглядало наче в рекламі водорозчинного аспірину, але з точністю навпаки. Таблетки збиралися до купи, доки не обросли завершеними контурами набувши початкової форми. Інгред максимально обережним рухом дістала пігулки зі шлунку, а далі, імітуючи рух защіпання змійки змусила плоть зростися наново.

Хлопець прокинувся наче від поганого сну.

• Живий.
• Живий – повторив Павло
• Я не запитувала, а констатувала факт – Інгред сіла на підлогу. Голова боліла від кількості думок, що одночасно роїлися в її голові. З усього потоку, вона могла відокремити та озвучити лише одне питання.
• Навіщо ти це робиш? Я розумію перший раз. Ну другий… Але п’ятий?
• Ти подобаєшся мені… Дуже…

Інгред , яка думала, що була готова до будь якої відповіді, заціпеніла.

• Ти ідіот?
• А що в цьому поганого?
• Ти ідіот – приречено констатувала дівчина.
• Але ж я тобі і такий подобаюся – всміхнувся Павло.
• Клінічний. З чого ти взагалі це взяв?
• Ну… ти щоразу мене рятуєш.
• Так ти тому… 5 разів? О Боже… О Боже! Що ж я наробила… - дівчина почала нервово виходжувати по кімнаті. Пазл в її голові складався. Він вбивав себе, аби її побачити.  А тепер думає, що це взаємно, тому що Інгред його рятувала…
• Кінець.
• Що сталося?
• Мені кінець. Мене не просто «не зроблять янголом».  Мене ж у чистилище відправлять канцеляристом, або ще гірше… У відділ кадрів у Пеклі. – Інгред поглянула на дезорієнтованого Павла – Чому тобі не сиділося спокійно? Ну зроби ти все на тиждень пізніше і був би вже не моєю проблемою.
• То ти не хотіла мене рятувати?
• Ні, ти даром мені не потрібен.

Хлопець змінився на обличчі.

• Тоді навіщо?...
• Тому, що твоя смерть нашкодила б мені.
• В якому сенсі нашкодила б?
• Ти не зрозумієш.
• А ти спробуй пояснити – хлопець сів на дивані і жестом запропонував дівчині крісло напроти – по-моєму пора розставити всі крапки над І.

Павло не розумів що тут відбувається. Інгред могла викотити довжелезну тираду в якій розписувала б хлопцеві усі його помилки з самого зачаття, але зупинилася поглянувши на нього.

«Що йому відомо? Що я маю йому сказати?»

• Для початку скажи хто ти? – голос хлопця повернув Інгред до реальності -  Я, так розумію, усе наплутав.

Дівчина глибоко вдихнула та повільно видихнула, ніби виграючи собі ще трохи часу.

• Я виконуюча обов’язки смерті. Мене звати Інгред Кліпсо.
• Так ти не янгол-охоронець?
• Ні. Я стажуюся на янгола.
• Ага.  – на секунду хлопець замислився - Тепер пояснюй, все від початку і до сьогоднішнього дня.  І май на увазі, я взагалі перестав розуміти, що тут відбувається.
• Спочатку… - Інгред зробила ще один глибокий вдих – Спочатку було слово. І слово було «Бог»
• Ти можеш говорити нормально?
• Дивлячись що для тебе нормально – пауза -  Я…  я виконуюча обов’язки смерті.
• Виконуюча обов’язки?
• Я смерть не на постійній основі.
• Не на постійній- повторив хлопець - А як же баба з косою?
• Пережиток середньовіччя. Хтось один вигадав – усі інші підхопили. Як з релігією.
• А вас багато?
• А ти думав що одна людина може впоратися з усією планетою?
• Я взагалі  на цю тему не думав - хлопець підійшов до вікна і взяв цигарки.
• Дай і мені одну.
• Це шкідливо.
• Ще скажи що помру рано.

Хлопець сумно всміхнувся, підпалив свою цигарку і віддав дівчині.

• Остання, лиши пару тяг – Павло відійшов до вікна – розповідай далі.
• Уяви, що вся планета поділена на сектори. Приблизно так само як ви поділяєте її на країни і менші структурні одиниці. Секторів дуже багато. За той у якому ти живеш відповідаю я. За сукупність секторів та смертей, що працюють в них відповідає– Старша смерть, за нею Серафими…
• Бюрократія.
• Так, але не перебивай будь ласка. Мені і так важко пояснювати, ще й смертному? –

Павло зобразив як замикає рота на замок. Інгред продовжила

•  У виконуючих обов’язки смерті, таких як я, є 2 варіанти. Залишитися працювати надалі як смерть, або «стажуватися» для роботи майбутньої роботи янголом. Я обрала другий. 
• Пробач що перебиваю, але яким чином робота на посаді смерті, допоможе тобі стати янголом?
• Так ми маємо можливість «пізнати цінність людського життя». Янголи повинні приймати рішення в критичних ситуаціях, а це яка не яка, але практика. Заодно ми готуємося до Фінального Іспиту -  завдання за результатами якого тебе, або приймають до рядів Янголів…

Ін поглянула на хлопця. Було помітно, що він має ще питання, проте тримається, аби не задати їх.

•  Моє стажування повинно було завершитися ще тиждень тому. Я вже майже покинула той клятий офіс, як тут… – дівчина кинула важкий погляд на Павла
• Я ж казав лиши пару тяг.