10

Де вона шляється, це вже не смішно. Перша ночі, вона давно мала бути вдома. Невже вона когось має? — роздумував Максим. Все, треба щось робити. Він почав збиратися, вже одягнувся, як хтось подзвонив у двері.

"Невже вона?" — подумав він. "Ну, зараз вона в мене отримає".

І справді, відчинивши двері, він побачив свою дружину Аліну, яка просто вже не могла триматися на ногах.

— Аліно, що з тобою сталося? — підійшовши, Максим відчув сильний запах алкоголю. — Та ж ти п'яна!
— Ну і що? — промовила вона.
— Як що?

— Добре, сьогодні я просто не маю з ким розмовляти.
— А зі мною?

Ледве спромоглася сказати Аліна й, спотикнувшись через поріг, почала падати, але Максим наставив руку та схопив її.

— Все, досить з тебе пригод на сьогодні, — промовив він.
— Ну, гаразд, переконав, — спромоглася сказати вона.

Взявши її на руки, Максим поніс її до їхньої спальні.

— Коханий, ти в мене такий сильний.
— Ага, дуже, — відповів він.

Скинувши з неї верхній одяг та накривши ковдрою, він сказав:

— Все, Аліно, спати, бо завтра на тебе очікує серйозна розмова.
— Я хочу зараз говорити.
— Завтра, я тобі сказав.
— Та добре, — і вона заснула.

А Максим старався заспокоїтися, навіть не знав, що думати, але все ж заснув поруч.

Прокинувшись, він помітив, що Аліна зникла.

— Та що це з нею коїться? Де ж вона?

І тут зайшла вона та сказала:
— Коханий, ну ти сьогодні довго спиш. Я вже встигла приготувати сніданок. Пішли снідати.

— Яке снідати, Аліно? Підійди.
Вона послухалась.

— Щось сталося, Максе?
— Розкажи, будь ласка, де це ти вчора була і чому прийшла так пізно.
— Ти про що?

На її обличчі з'явилося здивування, немов би вона не знає, про що він говорить.

— Та ж я вчора прийшла о 19, а згодом ти близько 20 приїхав.
— Та не бреши мені, Аліно!
— Ти знаєш, що я завжди з тобою чесна. Це ж одне з тих цінностей, що тримає наш фундамент стосунків міцним.

— Милий, з тобою все гаразд? Тобі треба відпочити, взяти відпустку.

— Кохана, невже це був сон?
— Та звичайно сон. Ти ж знаєш мене і те, що я тебе дуже сильно кохаю.
— Знаю, але це все було так реалістично, що я навіть досі переконаний, що це було насправді.
— Розкажи, коханий.
— Ні, мила, не буду.
— Та розкажи, — просила вона.
— Не буду. Це дурний сон, і вибач, кохана, я погано про тебе подумав.
— Вибачаю. Але, милий, пообіцяй більше відпочивати.
— Обіцяю, бо це справді занадто.
— Все, милий, забудь. Ідемо снідати, я сирники посмажила.
— Пішли, моя чудова.

— Ох, я поспав, — поглянувши на годинник, сказав Максим. — Тепер точно треба подумати над відпусткою.
— І я про це сказала, — відповіла вона.

— Знаєш, мила, я тепер зрозумів, чому мені наснився цей сон.
— Чому?
— Та тому, що боюсь тебе втратити. Ти ж така красива, розумна, яку я дуже кохаю.

Аліна, не промовивши більше ні слова, почала цілувати Максима.