4 Комусь дім, а комусь чужина

Спочатку дівчат штормило на морі, та за кілька днів вони пристосувались. Для Мілени всі двадцять чотири дні подорожі морем виявилися найнуднішими за життя. В трюрмі, де вона спала, було повно кліток з рабами, від чого там постійно смерділо. Єдиною її розвагою були уроки мови імсімійської від блідого.

Таке прізвище отримав привид півночі, якого чомусь не побоялися взяти в команду. Від нього дівчина дізналася ім'я капітана - Ваєхе. Той, в свою чергу, поводився дуже дружелюбно, і частенько намагався говорити з нею. Якось, наприкінці подорожі, капітану пощастило доволі непогано поговорити з М'ян, яка від нудьги частенько приєднувалась до уроків блідого.

– Як тебе звати? - Запитав Ваєхе свою маленьку полонянку.

– М’ян - відповіла та.

– Що ти любиш їсти? 

На це питання дівчина надовго замислилась. Ваєхе сам вивчив кілька слів на Серфортській мові, тому зміг трохи підказати.

– Я любить їжу - нарешті відповіла та.

– Яку їжу? - Продовжив допит капітан.

– Рибу! Яблука солодкі.

– Правильно ти молодець - капітан щиро посміхнувся.

– Давай дружити - раптово запропонувала маленька учениця.

Мілена напружилась. Вона розуміла де знаходиться і хто навколо неї, а от сестричка ні. Наступні події вразили налякану рабиню на все життя.

– Гаразд, але для цього я маю щось зробити - відповів Ваєхе.

– Зрабити? - Переписала крихітка.

– Зробити - виправив її капітан та продовжив:

– Як твій друг я маю звільнити тебе. Не добре тримати друзів у заручниках.

– Ура! Я звільнена! - Мян радісно забігала навколо Ваєхе. Він підхопив на руки невгамовну і міцно обійняв її.

– Що тепер? - Запитала вона дригаючи ніжками у повітрі.

– Тепер ти будеш вирішувати сама свою долю, але ти ще маленька, тому завжди питай поради у сестри. 

Дівчинка не зрозуміла Ваєхе. Надто багато невідомих слів вона почула. Тому лише зробила вигляд, що думає. Капітан розсміявся і опустив її.

– Мілена глянь - тараторила М’ян - в мене з'явився друг.

старша сестра вперше всміхнулась капітану. Вона, на відміну від молодшої сестри, добре зрозуміла слова Ваєхе. Думка, що більш дружелюбная поведінка з ним, зможе допомогти М’ян, одразу викликала надію на кращу долю для сестри.