Наступного дня була скликана термінова військова рада на якій з'явився зниклий Лікан. Як виявилося, його четвертина намагалася перехоплювати дезертирів імсімі і вестальців, але з відступавшими організовано головними силами, вони не наважилися стикатися.
Так як Ролгін був найвищого звання, він мав очолити зібрання.
- Оголошую початок ради - голосно проговорив генерал - сьогодні у нас багато питань які потребують вирішення. Перше що я хотів би обговорити, це встановлення порядків на вулицях Серфорта.
- Я пропоную перш за все проголосувати за присвоєння генералу Ролгіну звання командувача військовими силами королівства - виклав пропозицію Юріюс.
- Згоден - приєднався Лікан - ставши командуючим, Ролгін зможе виконувати обов'язки короля якого у нас сьогодні немає.
- Це імсімі знищили всю королівську сім'ю! - Гнівно вигукнув хтось з керсорів.
- Генерал Орл відсутній, його статус відповідний моєму, тому потрібне і його слово - заперечив голова зібрання.
- Зв'язоку із Сонфортом немає, а відправка кур'єра відбере у нас більше сороки днів, я вже не кажу про розчистку шляху від бандитів - замітив один з керсорів Юріюса.
- Отже панове офіцери, пропоную все ж проголосувати за призначення генералу Ролгіну звання командувача - наполягав Лікан.
- Я за! - Проголосував Юріюс.
- За, за - почали присутні піднімати руки, поки всі не віддали свій голос за нового командувача.
- За законом військового часу, якщо рада одноголосно приймає рішення, воно одразу вступає в силу - оголосив результат Юріюс.
- Я приймаю ваше рішення - погодився генерал - важкі часи потребують швидких рішень, тому наказую: керчета Юріюс.
- Так.
- Призначаю вас генералом першої королівської армії.
- Керчета Лікан!
- Так.
- Призначаю вас тимчасовим генералом другої королівської армії. До якої увійдуть залишки першої чеьвертини першої королівської, також четвертини другої армії, які приєднались до штурму палацу. Офіцерів другої армії призначити із першої. Всіх керсорів та керчет що служили зраднику Даркону продовжувати утримувати під вартою. Тепер слухайте мої розпорядження: генерал Лікан.
- Так.
- Наказую вам відправити всі свої сили на патрулювання Серфорта, і, якщо вистачить сил, земель навколо столиці.
- Виконую - жваво відповів новоспечений генерал
- Генерале Юріюс.
- Так.
- Наказую вам забезпечити порядок на шляху до Сойну. Жоден воїн не має знаходитись в казармах. Всі повинні ловити дезертирів! Схоже для відбудови королівства нам знадобляться раби.
“Короткий проміжок часу, коли імперія в союзі з вестальцями зайняла Серфорт, запам'ятався як найжорстокіший з часів заснування столиці. Звичайні жителі ховались у підвалах, поки їх будинки палили. Пожежа знищила половину центральних і четвертину периферійних районів. Гірше було знатним сім'ям та заможним купцям. Відчуваючи безкарність, зрадники разом з імперіями вбивали і грабували заради поживи. Захоплена та безжально страчена королівська сім'я - це злочин століття, який підтверджує віроломність імперії Імсімі. Єдине що принесли з собою південні народи - це страждання.”
Вступ із книги першої черги “Список жертв вірності королю Хорну”.