3.1 Байдужі втрати

 - Пане командувач, генерал Ролі Б. вбитий дикими кочівниками.

-  Що? - здивовано запитав вельможа -  як дикуни зуміли це зробити?

-  Офіцери особистої охорони генерала доповідають, що Рохні поводилися на диво професійно. Спочатку, як і завжди, рухаючись хаотично і намагаючись дістати наших воїнів стрілами та списами, вони спробували відбити здобич, яку встигли награбувати.  Згодом верхові лучники, що вціліли, зібрались у сто чи більше коней, та, не дивлячись на втрати, кинулись на Ролі. В результаті їм хитрістю вдалося вбити шановного генерала, використовуючи палаюче масло в глечиках.

- Бідний Ролі,  я йому казав - “менше героїзму”, плебеї мало розуміються у відвазі. Отак і згорів, і навіщо?

-  Ні пане - продовжив доповідач - генерал Ролі Б. загинув від удару списом в шию. Поранення викликало велику кровотечу.

-  А я вже подумав цей веселий вояка помер жахливою смертью -  згорів. Ти дізнався що говорить жриця про його загибель, де нам його поховати?

- Жриця пророкує йому відродження.

- Навіть та-а-ак -  протягнув командувач -  за які такі здобутки він це заслужив? Хоча неважливо. Скажи краще - чому жриця так вирішила?

-  Пане, вона каже що так їй сказав голос Сили.

-  Ба які дива! - командир взяв келих вина зі свого столу вартістю в сотню золотих мір і, роздивляючись його, промовив -  в дивні часи живемо... Приготуй мій візит до жриці...  Іди вже...-  з нетерпінням відправив свого слугу командувач.

Той покірно вийшов. Зупинившись на мить вже за дверима щоб заспокоїтись, він відправився готувати письмове слово-прохання командувача військом Лінілі Б. про візит до храму.