6. Ніялла

— Якого монстрового потроху тут відбувається.

Нія так і заклякла, вчепившись у руку Ідару. Його доторки незбагненим чином заспокоювали, допомагали зберігати рівновагу. Бути спокійною їй зараз життєво необхідно. Адже трійко стражників палацу готові атакувати подругу –  прекрасний привід іще раз втратити контроль. Із невідомим на цей раз результатом. Нападати першою? Небезпечно. Наслідки будуть прикрі. А залишити все як є Нія просто не спроможна.

Один із трійки дзеленчить сіткою, від котрої за верству несе світлою магією. Ніялла гидливо перешарпує плечима. Столиця повна світлих храмів, артекафактів, магів. Від них аж з очей верне.

— Княжна Коган, як я розумію?

Питає середній із трійки непроханих гостей. Нія мовчки киває, підходячи ближче до Ру. Ось так, плечем до плеча вони звикли зустрічати будь-якиі небезпеки. Тепер, щоправда, поряд стоїть іще й Ідару. Навряд чи він здатен битися у такому стані, але не відходить ні на крок.

— Ми засікли потужний викид темної магії. Ви повинні знати, на території палацу заборонено проводити потенційно небезпечні ритуали, вдаватись до агресивних практик та здійснювати виклики істот вище третього порядку за шкалою Іммара.

Очільник стражників виглядав спокійним і врівноваженим. Видно бачити, що тут не відкрилась вирва у потойбіччя з котрої лізе всіляке, йому дуже подобались. Та що там, Нія і сама тішилась цьому чудовому факту. Вона ж навіть нікого не вбила. Чим не привід для гордості?

— Дуже обачно з вашого боку, але нічого подібного тут не відбувалось. Ми з Руумою повертались із тренувального майданчика, коли помітили, як четверо покидьків піддають тортурам ні в чому не винного пана,— Ідару сильніше стиснув її руку, підбадьорюючи, — Втрутитись у подібний злочин я вважаю своїм обов’язком.

Смуглошкірий молодик зазирнув за її спину, потім обвів поглядом альков, все ще опитаний мороком.

— Справді? І де ж злочинці? Я бачу тільки вас і скривавленого байстрюка Майнгольців. Чутки про те, що він охоче бере участь у жорстоких ігрищах певного штибу, звісно, ходять давно. Не здивуюсь якщо чей... пан, сам запропонував себе скалічити. Але якщо ні, то все схоже на спробу його убили в цьому... Хм. . Коконі. Чи як воно зветься.

— Захисний бар'єр, — механічно виправляє чоловіка Нія.

— Захисний? – стражник недовірливо дивиться на пащеки з пів людського зросту розміром, миготливі очі там і тут, зміїсті вузли мацавок, — Дивне на Півдні уявлення про захист, одначе. Але не в тім річ. Можу припустити, втрати контролю над стихією таки не було. Цей ваш, з дозволу сказати, бар'єр, стабільний, наскільки можу судити. Але залишається питання вмотивованості використання магії такого порядку. Виправте мене, якщо помиляюсь, його потужності вистачить аби втримати атаку десятки досвідчених бойових магів. А нападників на Майнгольца я все ще не спостерігаю. Щось не сходиться.

Руума питально глянула на подругу. Збоку це виглядало так, наче вона теж цікавиться долею четвірки катів, але насправді це було німе питання, атакувати чи ні саме зараз. Якщо іншого вибору немає, орка зробить усе, аби підопічна не потрапила до в’язниці. Потім можна сказати що компаньйонка втратила глузд. Орки і їх бойовий шал то окрема історія. Спихнути на неї смерті вельмож не складе труднощів.

Нія злегка хитає головою. Такі жертви їй не потрібні. Не сьогодні. І бажано ніколи узагалі.

— Княжна говорить правду. Вона прийшла мені на допомогу.

Ідару втручається вчасно, аби відвернути стражників від переморгувань подруг. Нія тим часом підтягує ближче бранців, так що вхід в альков за їх спинами тепер повністю затягнутий живим мороком.