Розділ 1

Автомобіль спокійно набирав швидкість, коли дівчина раптом зажмурилася від яскравого сонця, яке било своїми важкими яскравими променями крізь вікно. Машина мчала до будинку, в якому жила сім’я її благовірного. Останні дні для Елі видалися занадто напруженими. Жінці все більше кортить відірватися від потоку людей і проводити час на самоті.

Після весілля Островська розуміла, що як раніше вже не буде. Віднедавна вона це добре втямила. Відтепер над нею тотальний контроль з боку Загоровсього у вигляді двох кремезних охоронців. За цілий місяць їй вдалося втекти від них декілька разів, але в зворотному напрямку її дій, Елі чекав сюрприз у вигляді Артема. Як тільки Евеліна тікала, то знаходив її вже Граф та призначена для цього охорона.

Евеліна легко посміхнулася, згадавши перший ранок після весілля. Цей день вона буде згадувати ще довго. Їхня перша сварка була незабутньою…

Місяць тому…

Евеліна Островська прокинулася, відчувши легку біль у всьому тілі. Вона добре пам’ятала кожен свій вчорашній рух і танець. Стільки вона не танцювала навіть на всіх вечірках в її житті разом взятих. Але цього разу це їй не приносило жодної втіхи. Вона була змушена кожному гостю приділити свою увагу.

Елі повернулася на другий бік і її погляд впав на сукню, яка лежала на паркеті, там, де вона вчора її залишила. Своє весілля молодята покинули, коли було вже далеко за північ. Вона знала, що вони проведуть ніч у заміському готельно-ресторанному комплексі, де розігрувалася вистава під назвою «Весілля закоханої пари». Там же і спеціально для них підготували королівські апартаменти. Евеліна зраділа, бо номер складався з великої вітальні, двох спалень і ванної кімнати.

Вона з нетерпінням чекала миті, щоб змити з себе все, що нагадувало про цей день: фальшиві посмішки, заздрісні погляди («Цій Островській так пощастило! Стала дружиною самого Артема Загоровського!») та холодні обійми і поцілунки.

Вона провела рукою по сонному обличчі і піднялася, щоб піти до ванної. Теплий душ привів Елі до тями і відчула, як її тіло почало оживати. Дівчина обмотала своє тіло великим білим махровим рушником. Евеліна хотіла взяти з полички фен, але раптом почула як у кімнату не увійшов, а влетів Загоровський.

- А-а-а, ти що збоченець? – Почала верещати дівчина і кидати в нього все, що попадало під руку.

- Я не знав, що ти тут. Люди двері замикають, коли йдуть приймати душ. Божевільна! Ти замкнула кімнату, тому зайшов через балкон. Я думав, що ти зібралася втекти! – Відбиваючись від шампунів і гелів, кричав Артем.

- Зачини двері з іншого боку! – Пискнула вона, влучивши йому в голову тюбиком крему.

- З радістю. – Зачинивши двері, уже по той бік почула. – Стерво.

Наш час…

Це був початок вакханалії з боку Евеліни. Артем з гідністю відбивався цілий місяць від заздалегідь запланованих істерик благовірної. Одного разу Елі примудрилась зірвати йому важливий контракт. За що отримала порцію люті від батька. Весь час проживання з Графом в одному домі прирівнювався нервовим зривам на бойовій арені з Деном. Та Артем зміг причепитися навіть і до хобі дружини.

«Бачте, йому не до вподоби, що дружина займається тим, чим повинні займатися чоловіки. Ти ба, а чи не забагато він на себе бере? Індюк!» - Подумки обурювалася Еля, коли поверталася додому разом зі своїм благовірним після її тренування з Мовчаном.

Після весілля все стало на свої місця. Батьки вирішили взяти відпустку і поїхали на курорт. Алекс більше не пхав свого носа у справи сестри, залишивши це на любого зятя, який лише дожидав моменту, щоб пограти на нервах Евеліни.

Одного дня сварка повторилася знову. Артем піддався спокусі вивести Евеліну на емоції. Ще задовго до весілля Загоровський пообіцяв собі зробити її життя нестерпним як помста за те, що вона зробила з його життям та бізнесом. Артем відчував усі можливі емоції до неї водночас. Єдине чого він остерігався – кохання.

Його метою було зробити її нещасною, але не коханою. Але з кожним днем зникало бажання створювати одну й ту саму бурю щодня. Він збагнув, що руйнує не тільки своє життя, але і її. Загоровський теж відчував себе у клітці. Він поневолений власною пихою та бажанням помсти. Заручником цього шлюбу він є також, адже обмежив свободу не лише Евелі, але й собі.

Замість того, щоб їхати у своє казино або власний нічний клуб та проводити час у колі дівчат, яких важко назвати першими леді міста (вони займали останній щабель у порядності та чистоті), Артем їхав в орендовану квартиру на зустрічі з Анастасією, своєю коханкою, про існування якої знала Евеліна.

Анастасія була з тих жінок, що були ладні пожертвувати усім, що є в неї тільки заради одного погляду Загоровського в її бік. Евеліна цим і відрізнялася від неї. Вона знала собі ціну. З Настею Артем був знайомий ще з університетських часів. Вони познайомилися із зеленоокою блондинкою в студентському гуртожитку. Там і здобули собі звання пари. Їх поєднало бідне минуле та туманне майбутнє.

Вона була одна з тих, з ким він розпочинав свою кар’єру. Анастасія пройшла з ним шлях від ідеї до світового визнання їхньої праці. Цим вона завжди і дорікала Загоровському: «Де була твоя Еля, коли ми…?» Настя була з тих жінок, яких важко було підкосити. Але новина про одруження Артема її мало не вбила.

Вона довший час лікувалася від нервового зриву. Не могла отямитися. Для неї це означало втратити Артема. Жінка навела справки на Островську і зрозуміла, що рано чи пізно він піде від неї. Еля належала до тих, з ким навіть не намагаються змагатися.