- 24 -

Шість місяців назад.

За день до дня Купідона.

Амадей сидів в тронній залі, заборонивши комусь в неї входити, доки він сам не покличе. Він нервово постукував пальцями по бильцю золотого трону, глибоко вдихав та видихав. Випитий заспокійливий чай, також йому не допомагав опанувати себе. Лист, який йому надійшов вчора в ночі від короля Дариора Валшуда, змусив Амадея забути про сон.

Сімейство Лундберг посадило на трон не одного короля, але Амадей був першим у світі, хто став не просто королем, а імператором. Саме він спромігся об’єднати чотири королівства, ввести нові правила для чаклунів, і саме за його правління чаклуни різних стихій могли одружуватися, а їхніх дітей більше не переслідували. Саме за його правління розпочалося будування величної школи, яка в майбутньому змінить світ. Амадей був чудовим правителем, і зовсім трішки нікудишнім батьком. Він вже усвідомив, що Арвен Одерштейн жахлива партія для його доньки, але вже імператорська печатка стояла на папері, і її ніякою магією це було не анулювати. На разі він мав серйозніші проблеми аніж шлюб доньки.

Імператор був дратівливим, стомленим та немав апетиту.

— Він не посміє! Ні-ні-ні! — прошепотів собі під ніс Амадей. — Це конфлікт. Він же не збирається справді розпочати війну! Це безглуздо! Через якогось капітана…

Слабкість в тілі, яка останні місяці його супроводжувала стала ще нестерпнішою. Головний біль став частинкою його життя. Лундберг не розумів гніву короля земель Вітрів, який сповістив про свій прихід, й вимагав термінової приватної аудієнції. Дариор висунув умову, якщо їхньої зустрічі не відбудеться, збереження миру надалі стане не можливим.

Слів далі Амадею забракувало, коли посеред зали відкрився круглий портал із зеленкуватим освітленням. Він підхопився зі свого трону, виструнчившись й вглядаючись на картинку, яку показував портал. По ту сторону стояв Дариор, одягнутий у військовий мундир, на його голові навіть корони не було. Валшуд був не один, він підтримував чоловіка, який приховував своє обличчя під капюшоном плаща. Обоє переступили портал, і увійшли до тронної зали королівства Вогню.

— Що це все означає? — гнівно запитав Амадей.

Не минуло й хвилини, як рука Дариора опинилася на горлі імператора, міцно його стискаючи. Валшуд був не просто розгніваним, в його очах була холодна лють. Жоден мускул на обличчі не сіпнувся, коли король схопив імператора. Амадей від такої різкості навіть не зміг вчасно відреагувати.

— Батьку, зупинись! — подав голос чоловік, який повільно почав знімати капюшон.

— Твоє щастя, — процідив Дариор, — якби він загинув, — король кинув погляд назад, на Райвеля. — Я тебе зітер в попіл, голими руками!

Амадей почав відкашлюватися, щойно його горло звільнили. Йому паморочилася голова, а в очах була не чіткість. Коли ж він вирівняв дихання, йому знову забракло слів. Райвель Амстронг стояв у тронній залі – живий.

— Ось воно що, він твій син, — поправляючи комір сорочки на горлі, промовив Амадей, намагаючись зберігати свою гідність імператора. — І все ж це не дає тобі право…

— Змовкни! — прогарчав Дариор, міцно стискаючи руки в кулаки. — Мені байдуже на твій статус. Ти чудово знав, що з такою місією, окрім нього ніхто не впорається! Тому ти його послав! Твоя жадібність, не має меж! Але у всього є своя ціна, і ти заплатиш, за свою витівку – дуже дорого!

— Не свій мені погрожувати моєю донькою! — в очах Амадея запалахкотіло полум’я.

— Ніхто не погрожує, — спокійно промовив Райвель, який без поспіху наближався до імператора. Блідість його шкіри, сині кола біля очей, за потріскані сухі губи. Навіть те, як він рухався, все говорило про його слабкість.

— Навіщо всім говорити, що ти помер, якщо ти живий? — права брова Амадей піднялась, а шкіра на щелепі натягнулася від напруження. 

— Ви послали за мною Арвена Одерштейна? — прямо запитав Рйавель, дивлячись на короля.

— Що? — здивування в Лундберга було щире. — Я не розумію, про що ти говориш.

— Арвен Одерштейн прийшов за мною, — пояснив Райвель.

— Щоб вбити його, — додав Дариор для ясності.

— Я нічого про це не знаю. Ти один із найкращих військових, навіщо мені це?! Я б не відав такий наказ, лиш через те, що ти закоханий в мою доньку. Райвель, послухай, я вже зрозумів, що припустився помилки зі шлюбом Севіль. Твій батько нагадав мені про важливі речі, про які я забув, — Амадей говорив правду.

— Ось вам демонстрація, як ваш майбутній зять прибирає перепони на своєму шляху, — Райвель розстібнув сорочку, показавши шрам, який залишила стріла Арвена. — Ви справді припустилися жахливої посилки.

— Я поставив печатку. Імператорську. Що я можу з цим вдіяти? — Амадей дивився прямо на Райвеля, мов в того є відповіді на всі питання. — Деякі дії, просто не можливо виправити.

— Якщо знищити папір із вашою печаткою, він не матиме ніякої сили й дійсності, — Амстронг тяжко говорив. — Я його знищу, але не заради вас, а заради Севіль.

— Що ти хочеш від мене? — запитав Амадей, розуміючи, що він не просто так прийшов це сказати.

— Ваше благословення. Ви, напишете на папері, що всі мої дії, це ваша воля. І я дію, згідно волі імператора.