- 5 -

Райвель Амстронг палав. Горів живцем. По його венах, судинах, розтікався пекельний вогонь, в горлі клекотіла пара а легені були набиті смогом. Жадібно, пересохлими губами, він хапав повітря, нагадуючи рибу, яку викинуло на сушу.

Повітря в кімнаті також горіло. Все його тіло вкривали дрібні краплі поту. Коли Райвель відкрив очі, йому здалося, що стеля кімнати плавилася як і ліжко під ним. Амстронга лихоманило вже кілька ночей підряд.

Повільно підвівшись, Райвель п’яною ходьбою поплівся до купальні, щоб остудити тіло.

— З дороги! — буркнув він, коли на порозі з’явилися прислужниці, тримаючи тазики з цілющою водою.

— Але вам не можна… — начала одна із прислужниць.

 — Я сказав геть з дороги!

Дівчата швидко розійшлися по сторонах, звільняючи прохід, не піднімаючи схилених голів. Райвелю було тяжко дихати, він не міг рівно стояти, тож йшов схилено, мов старець, опираючись руками об стіни.

Королівський палац Дариора Валшуда справді був унікальним, кремезні високі мармурові стіни, гостроверхі вежі з балконами та підземеллям і підземними джерелами.

Цілющі гарячі джерела в яких вода буквально кишіла магією, було не лише історичною цінністю. Магічна вода лікувала від різних недугів, а в певних випадках навіть оживляла мерців. Саме через цілющі властивості підземних джерел всі правителі королівства Вітрів доживали до двохсот років, тоді коли звичайні маги ледь дотягували ста п’ятдесяти. 

Спустившись до нижніх залів, Райвель увійшов до великої купальні, куди надходила вода із підземелля. Аспідно-чорні тонна стін майже зливалися із басейном, нагадуючи чисте нічне небо. Тонка полоса аквамаринової окантовки все ж розмежовувала краї басейну. Химерний золотий візерунок на всю стіну, єдиноріг з крилами – Алікорн, символізував уособлення чистої магії повітря.

Посередині басейну стояв занурений фонтан, який виплескував воду, розпилюючи дрібну мряку на всю купальню. Прохолодна підлога швидко нагрівалася під босими ногами Райвеля. Він скинув із себе повністю одяг і його тіло відразу пробрала мимовільне тремтіння вкриваючись сиротами. Амстронг різко пірнув, занурюючись у воду з головою, й опускаючись на самісіньке дно. Вода була зеленкувато-каламутною, мала болотний сморід, й гарно відсвічувала промені кристалів, які освічували купальню.

Райвель затримав подих на п’ять хвилин, спостерігаючи за променями, які діставали самісінького дна. Винирнув, він тяжко задихав, але його дихання перестало бути душним та важким. Він знову пірнув. Жар з тіла зник миттєво, а голова буквально протверезила. Він торкався ногами дна, а над головою змикалася вода в два метри. Паніки не було, навпаки, тіло здавалося невагомим, сповненим незрозумілої спустошеності та мороку. Купальня, дарована королем Дариором була єдиним місцем, де Райвель почувався одночасно живим і мертвим. Кисень остаточно зник в його легенях, більше п’яти хвилин він не витримував. Секундне відчуття смерті, яке так подобалося Райвелю, й він знову виринав, відчуваючи себе живим.

Амстронг зіперся спиною на край борта басейну, сівши на східці, які були занурені у воду. Він провів рукою по мокрому волоссю, зачісуючи його назад, краплі скочувалися по його ідеальному тілу, яке не втратило форми за час відсутності фізичних навантажень. Купальна непогано прочищала його марення та зайві думки, приводячи до тями. Він продовжував сидіти на східцях, вода ледь діставала його  стегон, прикриваючи лобкову частину тіла.

Він підняв мокру долоню, клацнувши пальцями. Невеличкі вогники вирвалися й затанцювали буквально на воді, зовсім не гаснучи, залишаючи лише по собі маленькі світлі цятки на воді.

— Чому ти мене не покликав? — ображений голос дівчини рознісся по всій купальні. — Я більше тобі не цікава?

Вона підходить до басейна, граційно, мов кішка, нагинається капаючи у воду кілька крапель зілля з невеличкої скляної пляшки. Вона завжди вживала всіх необхідних заходів для контрацепції. Райвель все ще не міг звикнути до її присутності, якої останнім часом було забагато в день, але не з настанням сутінок.

Ааліс Менг донька першого радника короля, яка особисто приймала участь у врятуванні життя Амстронга. Саме через її руки протікала магічна енергія Валшуда, і саме її руки наповнювали порожнє джерело Амстронга магією. Менг мала неймовірні здібності медика, а ще досить звабливу зовнішність.

— Ааліс, — він подивився на неї з глузливою посмішкою, коли вона скинула із себе халат, — ти мене навмисне провокуєш?

Під халатом в неї нічого більше не було. Ааліс підійшла до бортиків басейна, обережно ступаючи на східці, занурюючись у воду. Проходячи поруч Амстронга, вона йому демонструвала молочного кольору шкіру, яка вкрилася сиротами, сідниці та груди.

— Не можна?

Райвель стримано кивнув, і вона не чекаючи сіла прямо йому на коліна. В її темно-каштановому волоссі із дрібними кучерями, що діставали попереку, застрягали дрібні краплини мряки. Її чорні очі фокусувалися на його сірих. Вона йорзала стегнами на його, насолоджуючись чоловічим збудженням.

— Мені тяжко встояти перед твоїм тілом, — не кривлячи душею, прошепотіла Ааліс.

Поклавши одну руку на його груди, іншою вона ковзнула між їхніми, їй подобалась ерекція Райвеля. Без жодних поцілунків чи натяку на ніжність, між їхніми тілами була мінімальна близькість й одночасно ціла прірва між їхніми серцями.