- 2 -

Глибокі сумніви, які осіли в його душі, змушували задаватися Арвена одвічними питаннями, на які він не знаходив відповідь: я зможу? Чи достатньо в мене сили, щоб втримати імператорський трон? Я справді подобаюсь Севіль? Вона забула Райвеля Амстронга? Капітан легіону Фенікса, точно мертвий?

Арвен Одерштейн більше не був наслідним принцом. Його коронація відбулася після дня Купідону, й настільки швидко, що він не відразу увійшов у ритм та обов’язки короля. Полегшення не прийшло до нього, навіть після кількох місяців правління. Смерть батька зовсім не торкнулася його серця, надто напружені в них були стосунки, які нагадували скоріше – ввічливу формальність між незнайомцями, аніж сім’єю.

Арвен продовжує дивитися на сніжну рівнину гірських хребтів та полярне сяйво, яке було майже стабільністю для ночей в столиці. Юн-ннусело був найпівнічнішим у світі постійним громадським поселенням. Прохолодні липневі ночі освіжали, а вогкістю чудово підкреслювала серцевину Водного королівства.

— Ваша високість вам лист, — до короля підійшов середнього зросту худорлявий чоловік, тримаючи в руках червоний оксамитовий конверт із королівською печаткою. — Лист із королівства Вогню, — потішна посмішка прикрасила його тонкі вуста.

Чорне хвилясте волосся Ікасо було зібране в високий хвіст. Він носив звичний одяг прислужників короля – темно-синя сорочка з коміром під шию, довга сіра жилетка та вільні чорні штани із м’якими черевиками, в яких був відкритий носок та тверда підошва.

— Асандр, лист він Севіль? — байдуже поцікавився Арвен.

— Так, — Ікасо протягнув листа королю.

— Вона давно не писала… — із сумом промовив Арвен.

Ганебне полегшення потішило його серце. Він знав, що вона не хоче з ним шлюбу, й не став на цьому наполягати. Король Одерштейн не прийняв би відмови, але він й не збирався відмовлятися від Севіль. Трішки змінив свою тактику, Арвен вирішив чекати, доки наслідна принцеса королівства Вогню, сама до нього не прийде. А вона обов’язково мала прийти й це було питання часу.

Розкрив листа, Одерштейн швидко пробігся по тексту, де кожне слово було виведено каліграфічним почерком Севіль.

— Чутки про тяжку хворобу Амадея Лундберга були правдою… — пробубнів Арвен собі під ніс.

Підвівшись із крісла, король попрямував геть із тераси, в глиб палацу. Асандр безшумно попрямував за ним. Закутані в напівтемряву довгі коридори Фелгагу, були прикрашені диким виноградом, який розпустив свої мацаки вздовж всієї стіни. Арвену подобалось мати екзотичні живі куточки в палаці, які наповнюючи його життям.

Проходячи повз вартових, Арвену та Асандру вклонялися. Ікасо був не звичним охоронцем, маг вогню, який покинув нелегально територію королівства Вогню, став особистим охоронцем короля Водного королівства. Його навички були на високому рівні, а ще, він був тим, хто знав все, чим займався Арвен на території королівства Вогню.

Прийшовши до тронної зали, Арвен ліниво всівся на троні, відкидаючись вільно на спинку. Відразу до його ніг припав звір – сурус*. Чотириметровий, вагою понад тисячу кілограм із довгим білим хутром та вухами, які буквально волоклися по підлозі. Сурус був домашним улюбленцем Арвена. Повільність й неповороткість компенсували магічні здібності звіра, який міг відчувати вібрації негативної енергетики чаклунів за допомогою слуху.

— Наказуйте, — ставши перед королем, промовив Асандр.

Асандр більше собі не дозволяв розмовляти неформально з Арвеном, королем Водного королівства.

— Підготувати для наслідної принцеси кімнату. Там де відкривається хороший вигляд на гірські хребти та мою оранжерею квітів.

— Слухаюсь, — Ікаса хотів вже був йти, але зупинився.

— Кімнату лише для принцеси?

— Точно, вона ж завжди подорожу з цим своїм охоронцем. І для нього щось підшукай, десь не далеко від її кімнати, щоб не було потім зайвої мороки. І придивися за сурусами, там повинно через кілька тижнів народяться немовлята. Вибереш одного для принцеси.

— Ви хочете їй подарувати звіра? — уточнив Асандр.

— Так. Догляд за ним допоможе їй краще адаптуватися й почути себе в безпеці в іншому королівстві. Суруси вірно служать своїм хазяїнам, — Арвен провів рукою по хутру свого улюбленця. — так Баолу? Ти ж вірно мені служиш.

Звір ліниво позіхнув, шумно затріпотів вухами по пітлозі в знак погодження.

— Як накажете. Ваша високість, можна поцікавитися?

— Так.

— Чому принцеса відвідує вас… Вона здається з моменту дня Купідона сторонилася вас.

— Імператор Амадей Лундбер два дні тому помер вночі. Вона б зараз мала посісти трон офіційно ставши імператрицею, але віддала регентство Феслеру.

— Імператор помер? — перепитав Асандр, не вірячи до кінця в почуте.

— Так. Севіль прислала два листи. Перший офіційний лист, де йдеться про дату поховання, церемонію прощання, її політичні дії та регентство. Другий же особистий, вона просить можливості на тимчасове проживання з метою освоєння водної стихії.

— І ви погодилися?

— Так. Севіль зрештою моя майбутня наречена. Ніхто не здатен змінити цей факт.