Розділ 4 та Епілог

“Чорна Фортеця, Король Попелу та доля всього світу”

Все ж таки, без усіляких можливих незручностей наші герої в решті решт залишили позаду й Море Грішників, й нарешті побачили ЇЇ – ту саму Чорну Фортецю, що грізно височіла серед гір з обсидіану. ЇЇ ворота, згідно легенди, відчиняються лише при повній луні, тож перепочивши з плавання та дочекавшись ночі *саме так, пригоди припали по часу так, о наші герої дістались до фортеці саме в цей день* Арден та Ліра зайшли в середину. Там, озирнувшись, вони бачать нескінченну кількість кам’яних образів тих, хто до наших героїв намагався заволодіти Короною… І як на зло, хоча це саме воно й було власною персоною, з поміж кола образів в центрі фортеці до нашого дуету вийшов сам Король Попелу… Проте він не виказує ніякої агресії, а навпаки розкриває Ардену та Лірі таємницю – ту саму втрачену частину фрази з руїн, судячи з якої у всьому світі є лиш один хто може користуватись силою цього жахливого артефакту та не віддати душу як плату, і це саме Арден!.. Обмізкувавши усе почуте, він не думаючи схопив корону з рук Короля, та в ту ж мить почув у себе в голові теплий, лагідний та доволі знайомий голос – голос його нажаль покійної матері, що чітко та ясно промовляла одну й ту саму фразу - *НЕ ВІР, УСІ ПЛАТЯТЬ ОДНАКОВО, ВИЙНЯТКІВ НЕ ІСНУЄ, ВІН ДУРИТЬ ТЕБЕ!!!!* … тому Арден приймає рішення і з усієї своєї сили розмахується та кидає  артефакт на підлогу і вона… РОЗБИВАЄТЬСЯ! Тіні починають вириватись з образів минулих героїв і не тільки та починають розвіюватись та нарешті отримувати заслужену міру суду небесного над собою, а тим часом сам Король перетворився в камінь та розвіявся в слід за тінями, встигши промовити таку фразу - *Це ще не кінець, ми бачимось не в останнє, будуть ті хто знайдуть як приборкати силу уламків…*

І ось наші герої зустрічають на виході з Фортеці перше проміння казкового світанку, розуміючи, що хоч це й не кінець, але все ж вони змогли зупинити зло на цьому етапі та подарувати цьому світу трохи більше часу на вільне та без турботливе життя.

• Наші пригоди тільки починаються,- промовив Арден та обійняв Ліру, яка до речі, обійняла його у відповідь та додала
• На інше я й не розраховувала, це було б надто просто і нудно,- з радісною посмішкою.
• Так, повністю згоден, головне що ми знаємо до чого треба бути готовими, і ми будемо,- мовив з повним запалу поглядом в далечінь  Арден.
• Так, МИ будемо готові,- зробивши радісний наголос на слові ми промовила Ліра.

І на цьому коротке введення в передісторію мого твору завершується, як і заведено – на хорошій ноті з великою інтригою на розвиток подій майбутнього та долі цього світу….