Корона тіней

Глава 16

Світ без магії

Небо більше не світилось.

Тіні не рухались.

Світло не співало.

Світ став… тихим.

Ліра прокинулась на холодній землі, не відчуваючи ані тиску тіні в грудях, ані шепоту корони в голові.

Тільки серце.

Каель сидів поруч, тримаючи її руку.

— Ти повернулась, — сказав він.

Вона вдихнула.

— Я жива.

Навколо лежали солдати — не вороги й не союзники, просто люди.

Маги плакали, бо не відчували сили.

— Що я зробила?

Каель дивився на небо.

— Ти забрала в нас богів.

Вона підвелась.

Світ був той самий… і водночас інший.

Ніхто більше не міг підняти тінь.
Ніхто не міг кинути світло.

Усі стали рівними.

І це лякало більше, ніж магія.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше