Корона тіней

Глава 14

Світло, що веде війну

Армія Світла йшла рівниною, як море сталі.

Каель ішов попереду.

Його броня була білою, але серце — чорним від сумнівів.

— Вона знищить світ, — говорили йому.
— Вона вже зробила це.

Він бачив її уві сні.

Одиноку.

— Якщо ти зустрінеш її… — сказав маг Ордену. — Ти знаєш, що робити.

— Знаю.

Вони зійшлися на полі між горами і тінню.

Ліра вийшла з темряви.

Без корони.

Без війська.

— Ліро… — прошепотів Каель.

— Прийшов убити мене?

— Прийшов зупинити.

— Це одне й те саме?

Вони стояли один проти одного.

Між ними — світ.

— Якщо я не зроблю цього… — сказав він. — Вони вб’ють тебе.

— Вони й так прийдуть.

Вона підійшла ближче.

— Ти все ще бачиш у мені людину?

Він не відповів.

Маги підняли руки.

Світло загорілось.

— Тікай! — закричав Каель.

Вона не втекла.

Тінь накрила поле.

Солдати кричали.

Земля тріскалась.

— Ліро, зупинись! — кричав він.

— Ні, — сказала вона. — Це я маю завершити.

Вона підняла корону.

Небо розірвалось.

Почалась фінальна війна.

Подобається

#1848 в Фентезі
#5437 в Любовні романи
#1350 в Любовне фентезі

Відредаговано: 31.01.2026