Корона тіней

Глава 9

Корона тіней

Корона піднялася з ріки, мов істота.

Вона була зроблена з чорного металу, що рухався, як дим.

— Не чіпай її! — закричала Мора.

Але тінь уже тягнулась до Ліри.

Корона торкнулася її пальців.

Світ зник.

Вона побачила інший трон.
Інший світ.
Себе — у темряві, без серця.

— Ти можеш керувати тінню, — сказав голос. — Або стати нею.

Вона впала навколішки.

— Я не хочу бути чудовиськом.

— Ти вже ним стала, коли вбила.

Вона закричала.

Каель підбіг.

— Ліро, подивись на мене!

Вона побачила його — пораненого, в крові.

— Якщо ти одягнеш корону… ти станеш тим, кого вони бояться, — сказав він. — Але втратиш себе.

Король наближався.

— Одягни її, — сказав він. — І я вб’ю тебе швидко.

Ліра взяла корону.

Тінь охопила її плечі.

— Якщо я стану темрявою…
— То я піду з тобою, — прошепотів Каель.

Вона наділа корону.

Небо почорніло.

Світло впало.

Усі стали на коліна.

Король відступив.

— Ти… не повинна існувати.

Ліра подивилась на свої руки.

Вони були чорні, як ніч.

— Я існую, — сказала вона. — І тепер я вирішую.

Вона підняла руку.

Війна зупинилась.

Тінь замовкла.

Тиша впала, мов сніг.

Подобається

#1848 в Фентезі
#5437 в Любовні романи
#1350 в Любовне фентезі

Відредаговано: 31.01.2026