Корона тіней

Глава 7

Король, який боїться

Король Астран IV дивився на вогонь у каміні, але бачив не полум’я.

Він бачив дівчинку з міткою півмісяця.

— Вона жива, — сказав радник.

— Я знаю, — відповів король. — І через неї згорить світ.

Його пальці стисли келих так сильно, що кришталь тріснув.

— Колись я кохав її матір, — тихо сказав він. — І через це світ тепер на межі.

Радник мовчав.

— Вона була дитиною зірки, — продовжив король. — І замість того, щоб знищити її… я сховав.
— А тепер її донька…
— Має стати короною тіні.

Він підвівся.

— Збирайте армію. Ми йдемо в Сірі Землі.

Тим часом Ліра стояла на краю даху в місті без назв.

Тінь слухалась її краще, ніж учора.

Вона могла зупиняти її подихом.

Мора спостерігала знизу.

— Ти сильніша, ніж була твоя мати.

— Ви знали її?

— Вона навчала мене, — сказала Мора. — І вона померла, щоб світ не впав у темряву.

Ліра зблідла.

— Моя мати була…
— Королевою тіней. Але не тією, що нищить. А тією, що тримає баланс.

Ліра впала на коліна.

— Тоді чому всі хочуть мене вбити?

— Бо король боїться, що ти станеш такою ж.

Увечері Каель знайшов її в темному коридорі.

— Ти знала?

— Ні…

Вона розповіла йому все.

— Якщо вони прийдуть, — сказала вона, — я не буду тікати.

— Ти не готова.

— Я готова померти.

Він схопив її за руки.

— А я — ні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше