Корона тіней

Глава 5

Кров і світло

Вони йшли вузькою ущелиною, коли з обох боків з’явилися воїни.

Срібна броня.
Королівські маги.

— Ліро з Грейвіллу, — проголосив капітан. — Іменем корони ти заарештована.

— Я нічого не зробила!

— Ти існуєш.

Каель виступив уперед.

— Вона зі мною.

— Ти зрадник Ордену.

Маги підняли руки.

Світло різонуло повітря.

Ліра відчула, як щось усередині неї рветься.

— Не чіпайте його!

Тіні зірвались із землі.

Вони билися, як звірі.

Крики.
Запах крові.
Блиск магії.

Один солдат кинувся на Каеля зі списом.

Ліра закричала.

Тінь прошила чоловіка наскрізь.

Він упав.

Мертвий.

Тиша впала, мов камінь.

— Що я зробила… — прошепотіла вона.

Каель подивився на неї.

— Ти врятувала мені життя.

— Я вбила.

— Вони прийшли вбити тебе.

Вона блювала за каменем, руки тремтіли.

Увечері біля вогню вона мовчала.

— Я не хотіла цього, — сказала нарешті.

— Війна не питає, чого ти хочеш, — відповів Каель.

Він простяг їй руку.

— Навчись керувати цим. Або це знищить тебе.

Вона взяла його руку.

— Навчи мене.

Подобається

#1848 в Фентезі
#5437 в Любовні романи
#1350 в Любовне фентезі

Відредаговано: 31.01.2026