Глава 2. У темряві лісу завойовник дізнається про істинні емоції Короля Скорпіонів

Теперішній час, десь посеред джунглів Ліменії, Континент

Голова Релі готувалася от-от вибухнути і, безперечно, зробила б це, якби зненацька хтось не вхопив дівчину за руку і не смикнув так сильно, що ледь не відірвав її від тіла.

Перед очима спадкоємної принцеси зненацька перестали мелькати дивні образи минулого ― вона мигцем уторопала, що знаходиться посеред джунглів. І, до того ж, не сама. Її все ще тримала за руку перелякана королева Мерідії, Кіара, а хащами в наступну ж мить роздався моторошний крокодилячий рев. Релі не встигла навіть оговтатися, як рука Кіари смикнула її вбік. І вчасно ― двоє гігантських крокодилів змахнули хвостами, розсікаючи землю там, де вони щойно стояли.

― Чортяка, чортяка, чортяка! Аха-ха-аха-аха-ах-ах-аха! ― пронизливо заволала королева Мерідії, скидаючись на справжню божевільну.

Та не встигли вони відбігти і зупинитися, як черговий крокодил із плескотом вистрибнув із озера, стаючи на задні лапи і видаючи протяжливе «Р-р-р-р-р!»

Кіара так і пополотніла. Обличчя її вкрилося справжнісіньким жахом, і не дарма ― цей крокодил був удвічі жирнішим і крупнішим за попередніх.

― Мамочки… а-ха-ахаа-х… ― крізь зуби пробелькотіла повелителька вогню, аж присідаючи від страху. ― І чого це повинні були бути саме крокодили???...

Релі із абсолютно спокійним, лише злегка здивованим обличчям поглянула на Кіару:

― Що ми тут робимо? Що…

Кіара сполотніла іще більше. Роздратування наповнило її обличчя якраз у ту мить, як принцеса помітила Дзеркало Багатодушшя поруч із деревом:

― Серйозно??? І це те, що ти вирішила спитати в першу чергу?! А як же «що тут в біса роблять ці крокодили-переростки»?!!

Було помітно, що Кіара перебувала у справжній паніці. Та Релі, цілковито це проігнорувавши, несподівано рушила у напрямку Дзеркала. В принципі відверто ігноруючи також і присутність гігантських крокодилячих монстрів, що явно не збиралися просто так відпускати свою здобич.

Від одного погляду на те, як безтурботно і легковажно Релі просувається до Дзеркала, Кіара була ладна знепритомніти прямо на місці.

― Ні-і-і… ― аж зіщулилася вона, присідаючи від страху. Та в наступну ж секунду відчула, як крокодил, що вибрався із озера, кинув на неї оком. Боязко спрямувала туди погляд, повторюючи те ж саме приречене і відчайдушне: ― Ні-і-і-і…

Враз із озера долинув черговий сплеск. Ба більше, навіть два сплески. За першим з-під води ефектно вистрибнула темношкіра дівчина із довгою косою та батогом в руці. Один чіткий удар ― одного із дрібніших крокодилів відкинуло геть. Тут же із води неподалік вистрибнув світловолосий хлопець, на ходу заносячи золотий меч для удару.

Взісь! Відітнутий крокодилячий хвіст, пронизливий крик і рик…

― Ваша Величносте!!! ― опинившись на суші, Лісанна вмить засікла Релі, котра геть легковажно наблизилася до Дзеркала Багатодушшя, цілковито ігноруючи присутність крокодила просто позаду себе.

У той же час Давіс, прикінчивши того дрібного крокодила, стиснув у руці меч. Тепер його супротивником мав стати найбільший, мабуть, трьохметровий, крокодил із чорною лускою та гострющими зазубринами по ходу всього хребта та довжелезного хвоста.

Очі Кіари зблиснули туди-сюди. Найбільший крокодил їй не загрожує. Проте… це все ще до біса страшно! Вона… вона так сильно боїться цих чортових плазунів!

Одначе… страх швидко став нічим, щойно королева Мерідії помітила, як один із дрібніших крокодилів заносить свій хвіст для удару… Лісанні ніяк не встигнути, якою б швидкою вона не була…

Важко задихавши, повелителька вогню зірвалася із місця…

Та перш ніж полум’я, що вирвалось із її пальців, дісталося крокодила, підступну спробу атаки засікла Релі.

Вартувало їй тільки обернутися й обвести монстра проникливим поглядом непохитних очей, як пітьма, взявшись наче нізвідки, налетіла на крокодила. Вона обхопила його з усіх сторін, душачи і стискаючи буквально на очах… він от-от мав розірватися зсередини, як…

Його повністю накрило всепоглинаюче полум’я Кіари, спалюючи живцем. Перестрашена королева Мерідії, важко дихаючи, опинилася поруч:

― Релі! Релі, ти не постраждала?! ― сполохано забелькотіла вона. ― Я… я… мені було так страшно, проте… проте він от-от… ― вона аж повітря не встигала хапати, такою вже емоційно поглинутою була.

Релі ж всміхнулася до повелительки вогню однією із своїх найдобріших усмішок, запевняючи:

― Зі мною нічого не могло…

Та не встигла договорити, як проникливий погляд її яструбиних очей вловив наступне. Найбільший крокодил одним ударом хвоста відправив Давіса в політ далеко-далеко у джунглі… Лісанна готувалася до атаки, стискаючи у руці свій батіг…

Релі, блискавично відштовхнувши Кіару рукою, стрілою ринула вперед. Її волосся ефектно розвіялося на вітрі, а сама вона на мить стала схожою на наймогутнішого ангела, що спустився у світ людей, аби винищити усе існуюче зло. Її краса була невблаганною, а сила, що поширювалася із її тіла, здавалася безмежною. Кіара, ще мить тому збентежена усім довкола, в ошелешенні зависла, спостерігаючи за маневром принцеси.

І Релі дійсно була неймовірна.