Візуалізація ― глава 12

Раптово принцеса звернулася до Мей, спостерігаючи за тим, як Король Скорпіонів спілкується із якимись чиновниками трохи далі від них:

― Мей… а ми справді його не запросили?

― Ваша Величносте, держава Короля Скорпіонів ― всього лиш невизнана територія на Лантеї. Усі глави держав вважають його і його людей чужаками. Це не їхнє свято, леді.

Релі знайшла це твердження вкрай нелогічним.

― Але… свято Миру ― це свято всіх. Неважливо, хто ти, твої предки, як і наші предки, боролися за свободу від жорстокості і мир між видами. Ось в чому суть свята.

Мей же промовила:

― Наші так. Але не його. Подейкують, він ― син самого імператора Асавейри, Маелора Жахливого.

Цього разу уже здивувалася Релі:

― Що?

― Так, леді, ― спокійно проказала Мей. ― Саме тому Ас‘асхара ― невизнана держава. Усі знають, звідки вони узялися. Усі хотіли б вигнати їх із Лантеї силою, та ніхто не наважується. Якщо синок Маелора Жахливого прибув сюди на розвідку, краще не спішити з превентивним ударом. 

Тепер у Релі уже було ще менше сумнівів…

― Тобто… ти, Мей, вважаєш, що превентивний удар ― це безглузда затія?

― Леді, мені не слід консультувати вас у політичних питаннях.

― Ні, я настоюю, ― повернулася до неї принцеса. ― Як подруга. Ти ж моя подруга?

― Авжеж, міледі…

― Ти… не стала б радити нам напасти на Мерідію першими, правда?

― Ну звісно. Міледі, не мені вам радити, та, мені здається, починати війну зараз ― цілковите безглуздя. Якщо ми це допустимо, Маелор Жахливий скористається шансом, аби знищити нас усіх.

Релі лиш повела бровами, знову поглядаючи на Короля Скорпіонів, що активно з чогось сміявся із якимись чиновниками.

― Це вельми розумна думка, Мей…

«Та, із ким я розмовляла у своїх покоях, була не Мей. То була Ірвін»

«І цей кинджал… ― принцеса покосилася на свій мішечок цянь-кунь на поясі. ― Для чого… для чого самій всемогутній Ірвін віддавати мені таку цінну річ?»

Релі притьмом зірвалася з місця. Мей могла лиш бачити, як вона у кілька кроків перетинає залу для танців й підбігає просто до Короля Скорпіонів.

― Гей, Королю Скорпіонів! ― голос її прозвучав надто голосно. Музики якраз закінчили пісню, та починати нову поки не збиралися. На шляху до Веймонда Релі розштовхала кількох людей, тож зараз усі так і витріщилися на них.

Уздрівши погляди, Веймонд підняв одну брову:

― Що?

Релі стояла просто перед ним. Погляд у неї так і палав полум’ям.

― Ваша… Величносте? ― піднявши брову іще вище, Король Скорпіонів подарував принцесі неймовірно харизматичну усмішку.

Та Релі тільки й випалила:

― Потанцюйте зі мною.

― Що? ― круглі очі.

― Потанцюйте зі мною, ― все такий же палаючий погляд.