Глава 13. Танець із монстром

У залі запанувала суцільна тиша. Веймонд підійшов дещо ближче, від чого стала відчутною їхня різниця в рості. Релі відчула його гарячий подих на собі:

― Ви упевнені, Ваша Величносте?

Довелося ковтнути ком в горлі й спепелити його поглядом:

― Звісно, танець із вами завжди був межею моїх мрій.

Веймонд видав односторонню посмішку, уважно позираючи їй в очі:

― Ви мені лестите, Ваша Величносте.

― Навіть не намагаюсь, Ваша Високосте.

Відмовити у танці самій спадкоємній принцесі було просто верхом неввічливості, яку вже точно не міг дозволити собі такий вельмишановний пан, як Король Скорпіонів.

Простягнувши дівчині свою руку, він узяв її тендітну кисть і вивів на середину залу. Гості споглядали за ними з опаскою ― ніхто й гадки не мав, що насправді на меті у цього небезпечного чоловіка. Хоча… краще б вони задавалися питанням, що на умі у Релі.

Дівчина виглядала впевнено. Щойно заграла музика, вони зірвалися з місця й закружляли в палкому швидкому танці, схожому на танго. Рухи обох виявилися дуже гармонійними ― принцеса тримала спину ідеально рівно, здійснюючи всі повороти й обороти із неабиякою майстерністю. Король Скорпіонів виявився і справді жаданим партнером у танці, усі його рухи були сповнені впевненості й грації, сильні руки з легкістю відпускали Релі уперед, за секунду ж притягуючи назад і наближаючи до себе так близько, що у принцеси миттєво перехоплювало подих.

Гості спостерігали за танцем на одному диханні ― здавалося, ці двоє тренували його не один день, аби зійтися у парі цього вечора й продемонструвати всім свої унікальні вміння.

Та насправді танець був суцільною імпровізацією. Принаймні, з самого початку Релі не покладала на нього великі надії. Та Король Скорпіонів виявився і справді майстерним…

Її плаття тільки й шелестіло при кожному повороті, осліплюючи гостей вишуканістю блискучої тканини; шовковисте волосся, зібране у красиву зачіску, розвівалося із кожним рухом принцеси. Його руки міцно, але ніжно тримали її, відпускаючи і знову притягуючи до себе.

Ще навчаючись цьому танцю із придворними вчителями, принцеса часто ловила себе на думці, що на якомусь такому оберті її партнер просто не впіймає її і вона полетить обличчям у підлогу.

Та у танці із Веймондом вона не думала про це ані секунди. Принцесі навпаки на мить здалося, що в його міцних руках вона може не турбуватися ні про що на світі.

Ось він знову відпустив її вбік, розкрутивши. Принцеса крок за кроком зробила оборот і наблизилася значно ближче, ніж будь-коли раніше.

Їхні погляди зустрілись.

Принцесі знадобилося всього кілька секунд, аби прошепотіти:

― Дочекайтеся кінця танцю, Ваша Високосте.

Веймонд лиш повів бровою, а в наступну мить продовжив вести танець. Пісня добігала кінця. Почалися найбільш складні та швидкі моменти, проте ці двоє виявилися в такій гармонії, що виконали їх усі надзвичайно вдало.

Танець мав завершитися епічною позою, й Веймонд уже приготувався утримати свою партнерку, що от-от зібралася перехилитися назад, як вона рвучко випросталася й почала наступати просто на нього. Тепер імпровізувати довелося уже музикантам. Додавши кілька епічних ноток на піаніно, вони шикарно акомпанували елемент, у якому Релі, виконуючи складні оберти довкола Веймонда, в одну мить штовхнула його до стіни. А в наступну схопила рукою за комір і нахилила до себе.

Фінальний удар по клавішах. Обоє партнерів зігнуті вбік, видимими руками тримаються за лікті один одного, дивляться очі в очі…

Та рука Релі, якою вона нахиляла партнера, більше не на його плечі…

Під загальні овації і захоплення Король Скорпіонів стріляє очима:

― М-м, а я очікував на дещо інше, ніж холодна сталь поруч із моїми ребрами.

На його обличчі все та ж харизматична усмішка.

― Хотів сказати «поруч із моїм серцем»? ― рука Релі, невидима для публіки, тримає руків’я кинджала, даного їй Ірвін, поряд із його серцем. Обличчя таке ж незворушне, очі горять полум’ям.

І не повівши посмішкою, Веймонд зронив:

― Волію не вірити, що Ваша Величність спроможна на таку виняткову жорстокість.

― Хочете випробувати долю? ― блиснула очима Релі. ― Яка… ваша істинна ціль, Ваша… Високосте?

― То ось як ти граєш, принцесо… по поганому, значить… ― не сказати б, що у його голосі була нотка небезпеки…

― Нічого поганого. Лиш скромне запитання леді до короля опісля танцю. Я задаю питання, ви відповідаєте, авжеж? ― Релі подумки сканувала периметр ― поки люди продовжують захоплюватися їхнім танцем, у неї є ще декілька секунд. Мимоволі дівчина помітила серед натовпу Софі, що аж дусилася від заздрості, що її сестра сяяла, як зірка у парі з цим чорноволосим красенем. Зосередивши погляд на Королі Скорпіонів, Релі відчеканила: ― Тож скажіть… ви прибули на свято, аби його зруйнувати, авжеж?

― Навіть про це не думав, ― просто відказав Веймонд. В якусь мить Релі подумала, що він міг би з легкістю вибити кинджал з її рук і не вести цю розмову, проте… схоже, не в однієї неї була затіяна гра…