Королівство у спадок: нагорода чи покарання. Книга 2

Дев'ятий розділ. Чого варто було очікувати

Сларисса Мартіал

Їй уже давно не щастило. Варто все ж зізнатися собі, що фортуна припинила усміхатися відтоді, як Ден уперше зрадив її. Ні, не тоді, коли відмовився вбивати Енні. Він зрадив набагато раніше, не виконав її наказ — не приніс ключі від таємної скарбниці покійного короля. Точніше приніс, але не ті. А потім припинив пошуки, вирішивши, що на цьому все. Згодом колишня маркіза Вілсон розпочала одразу кілька будівництв і провела масову допомогу старим фондам, дитячим будинкам і лікарням, про які в свій час Сларисса не сильно любила згадувати, зате не забував її чоловік. І де б ви думали капосна племінниця взяла кошти? З тієї скарбниці, ключ від якої не міг знайти Аррон. Королева-вдова не була дурепою, щоб не здогадатися. Її зрадили. Зрадив той, на кого вона мала такі великі плани. Однак, відкривати те, що знає таємницю Дена, коли той так наївно намагався грати на дві сторони, вона не стала. Хотіла вичекати? На щось сподівалася? Скоріше їй було цікаво за цим спостерігати...

Вдруге він зрадив її тоді, коли захистив Енні від смерті. Вірний слуга Сларисси міг задушити негідницю, все було ідеально сплановано, але ж ні — чорти принесли графа, а той не просто визволив свою безцінну міледі, але й наказав убити одного з найкращих псів матері кронпринца. Хоч добре, що до суду справа не дійшла!

І ось він зрадив її утретє — кинув у вогонь власну сім'ю, але Енні врятував. Ще нікому королева-вдова не дарувала стільки шансів, як цьому підлому мерзотнику, але він спробував напасти на Роберта просто на її очах! Їх люди мали одразу поквитатися з ним! Але ж її рідний син, безтолковий дурень, чомусь не прослідкував особисто за тим, як зрадника вбивають, чим скористалися прихвосні тієї відьми! Ну точно відьми! У вогні не згоріла, у воді не потонула! Заговорена вона! Не інакше, як Леонард ще при житті носив свою безцінну племінницю до якоїсь знахарки, щоб та її в травах купала і амулети давала жерти! Не інакше!

І ось мало того, що Аррон вижив, так він ще й одужав і кинув їй виклик! Ніби не достатньо того, що повністю викинув її слуг з палацу, всіх, про кого лише знав! Він організував охорону собі, матері і Енні так, що до них було не підступитися! Так він ще й став усіляко підставляти тих, хто був на стороні Роберта. А королева йому сліпо вірила, тому варто було Дену мімікою звеліти їй щось, як та виконувала. Дурне дівчисько навіть посадило графа за один стіл з династією, віддавши йому крісло по праву руку від себе! Нонсенс! Цікаво, чи на довго вистачило б її прихильності, якби вона дізналася всю правду про свого головного слугу? Втім, це ще почекає.

Найобразливішим було те, що не один Ден її, Слариссу, зрадив. Магдалена, та, хто її крові плоть, теж не виконала наказ, хоч і божилася в листі, що не змогла вбити людину. Ну що з ними робити? Втім, з неї толк був! Фрейліна королеви знала і бачила все, тому ціннішого шпигуна у вдови короля ще не було. Кожного тижня гонець доставляв їй нову порцію новин. Хто, з ким, як, коли, чому... Племінниця писала всякі дрібниці в деталях, але сьогодні її лист був зовсім не схожим на інші.

— Ваша Величносте, Магдалена Кертіс прислала, — схилившись у поклоні, слуга в білих вузьких штанах і синім камзолі, подав королеві свиток з висячою балабухою — печаткою родини Кертіс.

Спритно відкинувши пломбу, колишня королева дістала лист, щоб пробігти по ньому зацікавленим поглядом. Голосом молодшої доньки брата озвалися до жінки виведені на папері слова:

«Шлю вам свої вітання, тітонько, у цей скорботний для мене час, — розпочинала дівчина. — Деніел знову обкрутив усіх навколо пальця і завдав нам удару в спину. Втім, починаю до цього звикати. Не знаю, як йому це вдалося, але Енні покинула Гільберта Діліана. Чи варто доказувати далі? Королева Лантоньї має романтичні стосунки з Арроном. Вони не ховаються від люду, завжди разом. Якщо вірити чуткам, Деніел ще не залишався в неї на ніч, але це питання часу, запевняю вас.

Герцог і герцогиня Вілсон проти, але Енні не дослухається до батьків. Вона закохана, а Ден тепер отримав ще більше сили і влади, адже в нього підтримка Її Величності.

Якщо Аррон стане королем, вони нас знищать! Ми повинні завадити цьому! Я розпочала збирати прибічників, всіма силами ми поширюємо плітки про цю парочку, знеславлюючи вибір міледі. Радники довго не терпітимуть. Скоро вони примусять Енні припинити ганьбити династію і Лантонью. Чекаю на ваші поради.

З повагою ваша любляча племінниця Магдалена Кертіс».

Це був перший лист, у якому Магда не слала вітань Роберту і не цікавилася здоров'ям тітоньки. Вже по почерку Сларисса збагнула, що її бідне дитя на межі нервового зриву. Що не дивно, зважаючи на те, що Деніел кинув Магдалену заради королеви. Тепер ображена закохана віконтеса вимушена спостерігати, як її коханий цілує іншу. Ну нічого, потерпи, дитинко. Скоро вороги зазнають фіаско!

Що стосується цієї новини... Вдова гнівно порвала лист і жбурнула знівечений папір у полум'я каміну. Що ж, до цього все йшло. Деніел не промах. Зрозумівши, що може стати самим королем, не став втрачати час і хутко прибрав до рук і Енні, і Лантонью. Ну а королева завжди була наївною дурепою. Всі її спроби показати, що вона чогось варта, нікчемні.

Сларисса навіть стала б пишатися Арроном, як тим, хто перебрав її найкращі риси. У свій час вона теж боролася за корону і увагу короля. І нехай його кохання завоювати не вдалося, владу вона здобула. Деніелу же світить лише любов, адже стати королем вона, королева-вдова, нізащо йому не дозволить. З найвірнішого друга він став найбільш страшним ворогом. Певно, сила Енні була саме в ньому. То ж найперше парочку доведеться розвести.

Було в неї на руках кілька козирів, тут головне — використати їх правильно. А Магдалена їй в цьому допоможе. Однак, доведеться набиратися терпіння. Найскладніше, певно, втихомирити Роберта, в якому щодня прокидалася все більша жага крові колишнього друга і кузини. Все ж добре, що вони живуть не при палаці, адже тоді її нерозумний син натворив би багато дурниць, а так, коли всім заправляє вона, успіх повільно, але впевнено до них наближався. Ну а Ден поки нехай тішиться своєю перемогою. Сміється той, хто сміється останнім.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше