Вечір того ж дня видався ще більш дощовим, ніж ранок. Здавалося, небо вирішило знищити всі залишки золотої осені, змити з міста останні барви й затягнути сірим кожен куточок. Дощ не просто йшов. Він осідав, ніби просочувався крізь вікна, стіни, думки.
У кімнаті було тепло, навіть затишно. Десь мурчала Бастет, згорнувшись клубочком на підвіконні. Нокс кудись зник, Фелікс вмостився на краю дивана й пильно вдивлявся в екран ноутбука через плече Марти. Вона сиділа, злегка схилившись уперед, обхопивши долонями чашку чаю, що давно охолов. На екрані ноутбука миготіли графічні елементи в редакторі. Марта саме фіналізувала просту анімацію логотипа: вогник свічки повільно розгорявся, мерехтів, а тоді плавно переходив у назву бренду, що ніби проступала крізь прозорий віск. Клієнт займався ароматичними свічками ручної роботи, і така деталь, здавалося, чудово доповнювала атмосферу його продукту.
Робота не була стабільною, але деякі замовлення добре оплачувалися. Вона мала невелике портфоліо та кількох постійних клієнтів, і цього наразі вистачало, щоб не турбуватись про щоденні витрати. Перевіривши останній кадр, вона зберегла файл, закинула його в хмару й лише тоді звернула увагу на телефон, який тихо завібрував. Чергове сповіщення від Reddit. Марта відкрила тему, створену нею раніше. Там уже було кілька відповідей.
Я от із дитинства вірив у магію. Думаю, ми з тобою споріднені душі.
@Greenсalm
Марта пирхнула, прокрутила нижче і почала читати наступні коментарі. Їх було небагато, але кожен своєрідний. Усі, хто відгукнувся, здавалось, щиро вірив у власну незвичайність і прагнув її продемонструвати.
Зніму приворот, поставлю захист, відкрию третє око. Досвід 17 років. Працюю по фото. Звертайтесь в дірект. Безкоштовна консультація першим п’яти!
@Madam_Rune
— Здається, це саме той “сильний маг з гарантією”, — буркнула Марта, не відводячи очей від екрана.
Фелікс повів вухом:
— Це у нього якась офіційна посада чи справжній титул?
— Ні, просто аватарка з палаючою свічкою у формі черепа, — сухо відказала Марта.
Вона прочитала ще один коментар.
Ти одна з нас. Якщо ти бачиш це, відкрий вікно. Вони вже поруч.
@InnerEarth27
— Оце вже ближче до міжгалактичного рівня, — пробурмотіла Марта сама до себе.
— Між чим рівень? — спитав Фелікс, нахиливши голову.
— Це не набагато легше пояснити, ніж про інтернет, — зітхнула Марта.
я маг третьой сфери. можу помочь тобі зв'язатись з істотами за межами міра. но кажу одразу - один раз і воротя не буде.
@Shadow-Realm-Shaman
— Я навіть не знаю, що гірше: “контакт з істотами” чи... граматика, — прошепотіла вона.
Фелікс зморщив морду:
— Він бодай сказав, яку сферу підсилює чи хоч щось про елемент?
— Ні, нічого подібного. Просто набір гучних слів без жодної конкретики.
Схоже, тобі просто нудно. Але лайк за стиль викладення.
@Skeptic228
— Хоч хтось чесно написав, — сказав Пірс з-за дивана.
Марта здригнулась. Вона не помітила, як Пірс туди заліз. Її серце неначе вирішило вибігти з грудей.
— Ти точно хочеш нашийник із дзвіночком, — буркнула вона.
Пірс нічого не відповів. З-за дивана чути було лише його спокійне дихання. Фелікс тим часом нахилив голову:
— Продовжуй читати. Там ще можуть бути... цікаві екземпляри.
Класна байка. Придумай ще щось, але додай драконів. Люди люблять драконів.
@DragonFan84
Фелікс уважно дивився на екран, потім повільно, ніби з жалем, озвався:
— У вас же є щось, схоже на “королівські хроніки”? Чи “книга відомих магів”?
— Колись, може, й було. Але в цих краях королі вже давно не водяться, — знизала плечима Марта. — І маги, схоже, теж.
Раптом на екрані спливло сповіщення приватного повідомлення. Відправник мав дивний, але уже звичний для Марти нік @truemagiclord-1205.
шукаєш спосб перенести фамільяра в цей світ?? я знаю як. Можу допомогти. напиги якщо зацікавлена
Марта прочитала повідомлення двічі. Її спочатку збентежила кількість помилок і опечаток — текст виглядав так, ніби його друкували поспіхом або незграбними пальцями. Але водночас її не полишало відчуття, що автор чудово розуміє суть її проблеми. Надто вже прямо і влучно сформульовано.
— Дивно, — озвалась Марта, кидаючи погляд на Фелікса. — Текст такий неграмотний, а суть моєї проблеми схоплена без жодних пояснень.
Фелікс зазирнув через її плече:
— Нічого особливого він не написав. Просто нормально повторив зміст того, що ти сама й виклала.
— Отож-бо й воно, що нормально, — похитала головою Марта.