Розділ 27: Шукаю мага. Серйозно.

Наступного дня з самого ранку на вулиці мрячив холодний затяжний дощ, а повітря було пронизливо вогким. Каплі стукотіли по шибках і розмивали силуети за вікнами, створюючи відчуття, ніби світ зовні трохи стерся. У квартирі ж було тепло й тихо. Коти, що залишилися з ночі. Фелікс, Нокс, Талія, Бастет, Луна, Пірс і Вітер, розмістилися хто де. Гріючись і муркочучи хто на підвіконні, хто на пледі, хто біля батареї.

До них приєдналися ще троє: Борислав, Ельза та брунатний кіт із короткою щільною шерстю, трохи схожий на дикого. Його звали Терен. Він теж був зі свити Фелікса, але тримався осторонь, мовчазний, обережний, з пильним поглядом, який ні на мить не втрачав настороженості. Як і всі інші, він поводився спокійно, хоча в погляді читалася пильність. Здавалося, що дощ за вікном навіював на всіх однаковий стан: тиху зосередженість і затишок.

Марта підійшла до Фелікса, який звично вмостився на підвіконні у вітальні. Він спостерігав за дощем з тим спокоєм, що буває тільки у котів, які нічого нікому не винні.

— У квартирі знову повно котів, — тихо сказала вона, зупинившись поруч. — І не надто зважають на твої обмеження.

— Порядок — це добре, — відгукнувся Фелікс, не відводячи погляду від вікна. — Але я ж не можу залишити своїх підданих десь надворі, в таку погоду. Не всі ще встигли влаштуватися в цьому світі.

Марта кивнула:

— Розумію.

— То коли ти вирушаєш на пошуки магів у тому... інтернеті? — перевів він погляд на неї.

Марта засміялась:

— Не треба нікуди йти.

Вона підійшла до свого ноутбука, який лежав на дивані, відкрила його, натиснула кнопку живлення. Коли система завантажилась, відкрила браузер, де вже чекало віконце пошуковика.

У рядку вона нерішуче набрала: «практикуючий маг або відьма».

Браузер подумав, блимаючи курсором, а потім видало все й одразу: рекламу тематичних квест-кімнат, гороскопи на місяць уперед, список кінофільмів і послуги «потужних медіумів з гарантією результату». Один сайт обіцяв зняти всі порчі за три сеанси. Із сертифікатом.

— Що це ти робиш? — здивовано озвався Фелікс, дивлячись то на екран, то на Марту. — Ти щось викликаєш? Це якесь заклинання?

— Я шукаю магів, — посміхнулась Марта. — В інтернеті.

Фелікс нахилив голову трохи набік, не відводячи погляду від екрана.

— Тобто… ти перенесла свою свідомість у якусь іншу реальність? У магічний архів?

— Ні, все простіше, — посміхнулась Марта.

— Поясни, — попросив Фелікс, все ще не розуміючи.

— Це буде складно, — знизала плечима Марта.

— Але ж ти сама щойно сказала, що все просто, — обурився Фелікс. — А тепер кажеш, що це складно? Як це працює?

До вітальні зайшов Нокс і, окинувши поглядом сцену, спокійно прокоментував:

Це просто технологія.

— Ти серйозно вважаєш, що ти цим щось пояснив? — насупився Фелікс.

Марта посміхнулась:

— У тебе в роду часом не було кроликів?

— Ні, — здивовано відповів Нокс. — А до чого тут кролики?

— Просто в тебе надто довгі вуха, як для кота, — знизала плечима Марта.

Фелікс пирснув зі сміху, але тут же знову насупився:

— А все ж — я досі нічого не розумію.

— Інтернет дозволяє людям зі всього світу обмінюватися інформацією, — пояснила Марта.

— Якою ще інформацією? — насупився Фелікс.

— Будь-якою, — відповіла Марта. — По суті, в інтернеті зібрані всі знання людства.

— Щось від твоїх пояснень тільки незрозуміліше стає, — зітхнув Фелікс. — І ще більше схоже на магію.

— Що поробиш, — посміхнулась Марта. — Я й сама не до кінця розумію, як воно працює. Просто знаю, як користуватись.

— І цього достатньо, — прокоментував Нокс.

Він зробив кілька кроків ближче і зазирнув через плече Марти.

— Ти щось знайшла?

— Ага, знайдеш тут щось із вами, — буркнула Марта. — Ви ж тільки й робите, що мене відволікаєте.

Коти нічого не відповіли. Замість цього вони мовчки посідали поруч із нею на дивані. Марта зітхнула й знову подивилась на результати пошуку. Вона почала читати вголос окремі заголовки:

— «Приворот на відстані — без фото й імені»... серйозно? — скосила очі Марта.

— «Як за допомогою воску повернути коханого»... кхм, цікаво, це працює і з котами?

— «Маг-універсал: зніму порчу, відкрию чакри, влаштую долю». Ну це просто багатофункціональний спеціаліст.

Коти мовчали, але їхні вуха час від часу здригались — кожен реагував по-своєму.

— «Зцілення біоенергетикою через екран телефону»... — прочитала Марта й скривилась.

— «Потужний ясновидець. Виходжу на зв’язок лише з тими, кого обере моя аура»... ох, і тут іще знижка.