Історія чотирьох королівств

Колись, у часи звитяжних подвигів лицарів та могутніх держав, на теренах Великих земель виникло чотири королівства, кожне з яких намагалось вижити і отримати як найбільше. Кожне із них отримало свої особливості та дари. Кожне боролось за своє місце під сонцем...

Королівство Аденор, що простяглось на півночі біля гір і посеред густих лісів, здавна славилося великою кількістю дичини та деревини, і водночас жителі цього королівства вважалися достатньо мудрими та спокійними. Живучи у достатку і маючи вдосталь їжі, дерева та каменю, ті не прагнули чужих земель. Їхні міста були величні, а замок королів цієї держави вражав своєю величчю. За багато років Аденор став потужною державою, котра прагнула жити у мирі, спокої та стабільності. Правителі держави сотні років примножували свої скарби, а величні будівлі й архітектори стали символами країни. Мирні аденорці не любили війн, проте не один раз були змушені захищати свою країну від ворогів, а надто від загарбників з сусіднього Драгону. Попри нелюбов до конфліктів, вони вважали захист своєї держави найбільш благородною справою будь-якого жителя Аденору і ті не раз виганяли ворогів та бандитів зі своєї території. Як вже й сказано, країна славиться своїми густими лісами та високими горами, що дало цій державі величезне багатство.

На півдні Великих земель, на території багатій озерами та річками, розкинулось Королівство Севір. Севірці здавна були відомі своїми навичками плавання та всього, що було пов'язано із цим. Недарма, що саме риба стала основою могутності держави. Королівство, розуміючи, що лише рибою не зможеш вижити у цих страшних часах, розвивало й інші навички. Одним із них, що принесло Севіру добробут та багату скарбницю стало ковальство. Севірські ковалі як ніхто інший славився своїми навичками та вміннями, а їхні інструменти та обладунки були чи не найміцніші. Саме тому, воїни Севіру повсяк час наганяли неабиякий страх на ворогів, знаючи, що севірські мечі гострі, наче пазурі яструба, а обладунки міцні, наче скелі. Бурхливі річки та великі озера робили їх чудовими знавцями водм та всього, що було з нею пов'язане, а човни зроблені севірськими майстрами були надійні, невеликі, вмісті та маневрені. В той час, як у багатьох державах були посухи та нестача води, то севірські жителі завжди були забезпечені надійними та постійними засобами води, що сприяло гарному розвитку сільського господарства. 

На сході знаходилось потужне і грізне Королівство Драгонія. Драгонські землі були відомі густими лісами, багатими шахтами у яких було золото, срібло та залізо. Їхні правителі були жорстокі та безжальні не лише до інших держав, а і до своїх людей. Кожен драгонець жив у страху і не смів навіть на мить подумати виступити проти деспотичного короля. Залізною хваткою вони тримали людей за горло, будуючи на страху й рабстві могутню імперію. Важка праця у шахтах та лісах була буденністю в будь-який час та пору року. Завдяки цьому, драгонська скарбниця була повною, а військо було на рівні з Асторійським найсильніших у Великих землях. Драгонці були войовничі, і мали територіальні суперечки з усіма країнами Великих земель, попри найбільшу територію вони заявляли про бажання приєднати інші, чужі землі до себе. Жоден мудрець та науковець, що вели записи у літописах із давніх часів не зможе навіть злічити те, скільки разів драгонці нападали на інші держави, але кожен із них може з упевненістю сказати, що за цей час вони пролили стільки крові, скільки було б достатньо заповнити усі річки, озера та струмки у Великих землях...

На заході Великих земель простягалось Королівство Асторія. Землі держави здавна славились великими урожаями, що забезпечувало їй стабільні прибутки. Крім цього, столиця Асторія була центром торгівлі та ремісництва. Лише глухий у всіх Великих землях не чув про знамениті торгові ярмарки Асторії, де продавалося все: від тканин і спецій, до прикрас і рабів. Асторійські королі славились своєю мудрістю та честю, століттями вони будували міцні мури, великі замки, потужне військо, котре було разом із Драгонським найбільшим у всіх Великих землях. Скарбниця Асторії навіть під час війни не порожніла, а багаті шахти із золотом, сріблом та залізом давали державі усі необхідні ресурси. Сіль, котрою асторійські землі були багаті ставала об'єктом заздрощів з боку інших країн і саме через це не один раз вони воювали, звісно ж найбільше із драгонцями. І всім, хто знав історію добре відомо чому: саме в Королівстві Асторія знаходилась абсолютна більшість солі у всіх Великих землях. Інші держави були змушені її купувати, оскільки своєї було надто мало, а сіль на той час була рівна золоту, що змушувало інші королівства платити величезні гроші в асторійську скарбницю. Королівство Драгонія ж, зважаючи на постійні війни та напругу з Асторією, купувало сіль у далеких держав на Апільських землях, що забирало значні кошти не лише на купівлю, але й на транспорт, особливо враховуючи те, що вози із товаром йшли не один місяць. Сотні років держава славились своєю чесністю та водночас миролюбством, що аж ніяк не означало, що та була слабкою. Кожен, хто посягав на землі цієї держави, зустрічав запеклий опір з боку могутніх асторійців, головним ворогом яких із самого початку було Королівство Драгон.