Розділ 13

Крістіан

Я стояв у своєму кабінеті й дивився на ректора Академії двох Світил — людину, яка була одружена з жінкою, яку я не так давно кохав. Натаніель з’явився на моє прохання напрочуд швидко, але це було цілком у його стилі. Я коротко переказав йому все, що щойно дізнався від Теї.

— Ви маєте забрати брата Теї Лінероу якомога швидше й переправити його в захищене місце, — тихо промовив я, передаючи конверт з адресою маєтку її родичів. — І мені потрібні будь-які записи з архівів Академії про роди фор Тен’є та Лінероу. Усе, що зможете знайти. Ви єдиний, кому я можу довірити цю справу.

Натаніель сховав конверт у внутрішню кишеню мантії. Його зазвичай суворе обличчя на мить пом'якшало. Він поклав руку мені на плече.

— Дивовижно, як ви виросли за такий короткий проміжок часу, Ваша Високосте, вже приймаєте рішення як справжній правитель. Я зроблю все можливе, щоб хлопець був у безпеці. — Чоловік кинув швидкий погляд у бік каміна, де Тея саме переказувала свою історію Еріку та Лані. — Та сподіваюсь, ви не помиляєтеся щодо цієї дівчини.

Я зітхнув, дивлячись на її напружену спину.

— Я теж.

— Щоправда, я здивований, що ви довірилися мені. Я ж...

— Темний, — закінчив я за нього, чудово розуміючи, куди хилить ректор. — Ми билися плечем до плеча. Ви — один із небагатьох, кому я довіряю в обох королівствах. І я знаю, що ви точно розумієте: Світле королівство не стало б так безглуздо підставлятися, вбиваючи Темних претенденток у себе вдома. Нами всіма хтось маніпулює.

Натаніель ствердно кивнув.

— Ваша правда, будьте обережні.

Він коротко поплескав мене по плечу, кивнув решті присутніх і попрямував до таємного виходу з кабінету.

Я сперся руками об край столу і важко видихнув. Мій погляд знову ковзнув у протилежний кут кімнати.

Тея щойно закінчила свою розповідь. Її плечі були скам'янілими від напруги. Ерік завмер, шоковано переводячи погляд з неї на мене. А леді Лана вражено притисла долоні до рота, після чого несподівано кинулася вперед, міцно обіймаючи Тею.

Дівчина здригнулася від цього жесту, її руки невпевнено обійняли подругу у відповідь. Ерік, нарешті відмерши, коротко і твердо кивнув дівчині, приймаючи правду.

Коли за Натаніелем безшумно зачинилися двері, я прочистив горло, привертаючи їхню увагу.

— Отже, зіставмо факти й вирахуємо вбивць, — я обвів усіх поглядом. — У нас є дві смерті та напад в оранжереї.

— Ми щойно отримали попередній звіт від королівських слідчих, — похмуро додав Ерік. — Усе вказує на те, що служниця була отруєна. Але токсин настільки рідкісний і швидко розпадається в крові, що вони не знайшли жодних прямих зачіпок. А щодо повішеної претендентки... усі експерти одноголосно стверджують, що це була показова розправа. Хтось цілеспрямовано витратив час на мотузку, щоб зімітувати самогубство і підставити леді Ірен.

— Тобто офіційне розслідування поки зайшло в глухий кут, — зітхнув я.

Ерік розвів руками.

— Є одна деталь... — невпевнено почала Лана, щільніше кутаючись у плед. Вона подивилася на Тею, шукаючи підтримки, і та підбадьорливо кивнула. — Коли ми знайшли ту нещасну дівчину... Там була радниця Світлого королівства.

— Так, саме на її крик ми й прибігли, — кивнув я, пригадуючи сцену.

Тея перезирнулася з Ланою, її очі раптом розширилися. Вона зробила крок уперед, і наші погляди зустрілися.

— Точно... З-під її мантії визирав золотий поділ. Як у жінки, що крутилася біля служниці перед її смертю! Він був сильно забрудненим, наче радниця довго вовтузилася на підлозі.

На підтвердження цих слів леді Лана активно закивала. Ми з Еріком перезирнулися.

— Стривайте. Жінка біля служниці? Ви її бачили? Коли? — напружився він.

— Я... йшла подихати свіжим повітрям і так вийшло, що побачила останні хвилини життя тієї служниці, — прошепотіла зблідла леді Лана. — До неї підходила фігура в темному плащі, але з-під нього блиснув золотий поділ. А щойно жінка пішла служниця зробила кілька кроків й впала мертвою.

— Безодня, чому ви раніше про це не доповіли?! — гаркнув генерал.

— Ми збиралися! Але потім стався напад змій, арешт Ірен, усе закрутилося, і нам просто не дали змоги... — Тея миттєво втрутилася, захищаючи подругу і затуляючи її від Еріка своїм плечем.

Я потер скроні, відчуваючи, як мозаїка починає складатися.

— Зрозуміло... Так. Кімната в Домі Випробувань була зачинена зсередини, — я подивився на Еріка.

— Саме так. Іншого виходу звідти немає, — генерал насупився. — Ви бачили радницю в коридорі до того, як з'явилися змії?

— Ні, — одночасно відповіли дівчата.

— Тоді якого лихого вона взагалі там робила?! — Ерік від обурення вдарив кулаком по своїй відкритій долоні. — Виходить, вона була там увесь цей час! То був крик не наляканої жінки, яка щойно знайшла труп. Вона закричала лише тоді, коли Тея спалила змій. Просто розігравши перед нами виставу! Можливо ця радниця взагалі не мала наміру там залишатися й підставляти себе, просто не встигла вийти й вирішила таким чином скинути з себе підозри.

Я обвів присутніх важким поглядом.

— Згоден. Занадто багато збігів для однієї людини. Отже, радниця стає нашою підозрюваною номер один, — підсумував я. Але щось усе одно не давало мені спокою.

— Є ще одна дуже важлива деталь, — Тея прикусила губу, міряючи кабінет кроками. — Записка і нічний напад. Ті чоловіки в оранжереї чітко сказали: «Господар передає вітання». Вони говорили про чоловіка! Того, хто певно має величезні гроші, щоб найняти їх, і достатньо влади, щоб непомітно провести озброєних найманців у палац. І ще... у записці вони натякнули, що знають про мою справжню особистість. Радниця точно діє не сама.

Я задумливо кивнув. Це дійсно мало сенс.

— До речі про доступ, — я повернувся до Еріка, мій тон став нижчим. — Де була твоя варта цієї ночі, генерале? Оранжерея і крило претенденток виявилися абсолютно порожніми.