Розділ 9

Тея

​Я зробила глибокий вдих і рвучко відсунула засув. Двері відчинилися, явивши на порозі генерала Еріка та кронпринца Крістіана. Вони обидва виглядали настільки похмурими й напруженими, що ця важка, гнітюча аура змусила мене внутрішньо зібратися і стиснути кулаки в складках сукні.

​— Ваша Високосте, генерале, — я швидко присіла в реверансі, фізично відчуваючи, як за моєю спиною дрібно тремтить Лана. Піднявши очі, зустрілася з пронизливим поглядом зелених очей Крістіана і рішуче відкрила рота: 

— Нам треба вам дещо розповісти. Леді Ла...

​Але мої слова потонули в оглушливому, протяжному гудінні магічного гонга, який раптом розірвав тишу палацу. Звук був настільки різким і тривожним, що я мимоволі притиснула руки до вух.

​З-за рогу коридору, ледве не ковзаючи по гладкому мармуру, вилетів високий, незграбний хлопець у мантії з окулярами, що небезпечно з'їхали на ніс.

​— Ваша Високосте! — випалив він, зупиняючись перед принцом і намагаючись віддихатися. — Новий наказ! Усі претендентки... Негайний збір у Великій залі!

​Крістіан повільно повернув до нього голову, насупивши вогняні брови. 

​— Який ще збір, Рете? Безодня... Чи не краще обійти покої кожної й переговорити без зайвого галасу та паніки? — натиснув голосом принц, і від його крижаного тону мені самій захотілося сховатися назад у кімнату.

Хлопець, на ім'я ​Рет знітився, втягнувши голову в плечі під цим спопеляючим поглядом, але вперто стиснув папери у своїх руках, ніби вони могли його захистити.

​— Це не мій наказ, Ваша Високосте. Це прямий наказ Його Величності короля. Він вимагає зібрати всіх леді в залі... щоб уникнути непотрібних чуток і відповісти на всі питання, які можуть виникнути в Темних.

​Ерік тихо, але дуже брудно вилаявся крізь зуби, відвертаючись до стіни. Крістіан же лише щільніше стиснув щелепи, натягуючи на обличчя ідеальну маску крижаного спокою.

​Я мовчки дивилася на цих трьох чоловіків і абсолютно не розуміла, що тут відбувається. У короля з принцом розбіжності? Вони не можуть дійти згоди, як реагувати на вбивство власної прислуги?

​Лана так і стояла за моєю спиною тримаючись за моє плече.

За сусідніми дверима в коридорі почувся шурхіт, стривожені перешіптування. Хтось прочинив двері, намагаючись зрозуміти, що коїться.

​Принц важко обвів поглядом коридор, який починав наповнюватися людьми, і коротко зітхнув.

​— Добре. Виконуй, — жорстко кинув він хлопцю.

​Той швидко закивав і побіг коридором, гучно стукаючи в кожні двері та скликаючи дівчат. За кілька хвилин простір заповнився наляканими претендентками та їхніми служницями. 

​Лана вчепилася в мою руку, ховаючись за моїм плечем. Її пальці були крижаними, а обличчя блідим. Я міцно переплела наші пальці, намагаючись передати їй хоч трохи своєї впевненості.

​Раптом я відчула на собі важкий погляд. Піднявши очі, побачила, що Крістіан та Ерік уважно дивляться на нас із Ланою. Генерал злегка примружився, ніби зчитуючи мову нашого тіла, а принц ледь помітно нахилив голову, зупинивши погляд на моєму обличчі.

​Я нервово ковтнула. 

Що таке? Чому вони так дивляться?

​Принц ледь чутно зітхнув і розвернувся. Його голос лунко пролунав над переляканим натовпом:

— Прошу всіх іти за мною. Тримайтеся разом.

​Ми рушили широкими сходами до Великої зали. Навколо стояло безперервне, тривожне перешіптування.

— Ви чули? Кажуть, хтось помер!

— Вбивство? Прямо у Світлому палаці? Божества Світил, нас тут усіх переріжуть!

— Треба негайно писати батькам! Я хочу додому!

​Коли ми увійшли до зали, принц зупинився на невеликому підвищенні біля трону, тоді як генерал Ерік швидкими, короткими жестами розставив варту біля всіх виходів.

​Я відчувала себе як миша в мишоловці. Хоч я й не зробила нічого поганого, але чудово розуміла, чому вони це роблять. Певно, вбивцю ще не знайшли, інакше навіщо Еріку так ретельно блокувати виходи? Ми замкнені в одному приміщенні з кимось, хто, можливо, щойно вбив людину.

​— Леді, хвилину вашої уваги, — голос кронпринца був глибоким і напрочуд спокійним, він миттєво пригнічував істерику в залі. — Я зібрав вас тут, щоб припинити безглузді чутки. Сьогодні в палаці справді сталася трагедія. В однієї з нових покоївок раптово стався серцевий напад. Цілителі констатували природну смерть. Це дуже прикрий інцидент, але я запевняю вас: жодної небезпеки для вас немає і не було. Усе під контролем Світлої корони.

​Натовп леді злегка видихнув. Напружені плечі опустилися, перешіптування стали тихішими.

​Я ж, навпаки, напружилася ще сильніше.

Брехня.

Це була просто брехня, щоб спинити паніку, яка могла б блискавично розповсюдитися Темним Двором і призвести до міжнародного скандалу.

​Офіційна заспокійлива промова спрацювала на більшість дівчат, але страх усе одно витав у повітрі. Смерть, хай навіть від хвороби, яка пройшла настільки близько від розкішних покоїв аристократичних леді, вивела всіх із рівноваги.

​— Однак, — Крістіан зробив паузу, обводячи поглядом кожну з нас, і на коротку мить зупинився на мені. — Я бачу, що ця подія вас неабияк засмутила. Відбір наречених повинен бути святом, а не випробуванням для ваших нервів. Тому я прийняв рішення. Щоб ви більше не хвилювалися і якнайшвидше повернулися до своїх домівок... Відбір буде суттєво скорочено.

​По залі прокотився здивований гул.

Я помітила, як збоку від принца у генерала Еріка буквально відвисла щелепа. Він витріщився на Крістіана так, ніби той щойно віддав наказ спалити столицю. Вочевидь, це радикальне рішення з військовим командуванням і королем він не погоджував.

​— Замість кількох тижнів змагань, усе вирішиться за кілька днів, — безапеляційно продовжив кронпринц, повністю ігноруючи шок свого оточення. — Перший етап Відбору відбудеться вже завтра вранці. Ті, хто не пройде, зможуть поїхати додому вже до заходу сонця.