Розділ 3

Крістіан

Я очікував, що вона зблідне, знепритомніє, почне затинатися, виправдовуватися або благати про милість. Адже я щойно дав їй зрозуміти, що бачив її в найбруднішій дірі столиці, куди просто так нікого не заносить, особливо леді.

Під моїм поглядом дівчина справді завмерла. Її карі очі розширилися, а грудна клітина перестала здійматися, немов леді раптом забула, як дихати.

Але те, що відбулося наступної секунди, змусило отетеріти вже мене.

Замість того щоб опустити погляд, вона раптом гордо випрямила спину, а на її губах заграла ледь помітна, зухвала усмішка. Дівчина плавно нахилила голову, ніби приймаючи мій подарунок, і прошепотіла у відповідь так тихо, щоб це почув лише я:

— Що ж, Ваша Високосте… Тепер у мене з'явилося значно більше питань: чому ту діру досі не прикрила варта Світлого королівства і куди, власне, дивиться кронпринц.

Я кліпнув.

Та що за… Ця дівчина щойно кинула мені виклик? Вона не лише блискавично відбила удар, а й тонко натякнула, що мій візит у той квартал під ілюзією — це такий самий компромат на мене, як і на неї.

Оце так зухвалість.

З величезним зусиллям я втримав на обличчі маску байдужості й відсторонився. Але куточки моїх губ усе одно зрадливо смикнулися в усмішці. Ця дівчина була загадкою, яку нестерпно хотілося розгадати прямо зараз, але потрібно було ще трохи почекати…

— Запрошую всіх до столу, — голосно оголосив я, відводячи від неї погляд, хоча це й коштувало мені неабияких зусиль.

Слуги швидко розсадили гостей. За довгим дубовим столом опинилися п'ять претенденток, кілька радників із Темного Двору та мої наближені.

Почалася найдратівливіша частина Відбору — офіційні залицяння за трапезою.

Леді по черзі намагалися привернути мою увагу. Одна манірно стріляла оченятами з-за келиха, інша навмисно голосно сміялася, третя завела тягучу розмову про політику, нахиляючись настільки низько, щоб я міг сповна оцінити глибину її декольте.

Я механічно кивав, відповідав завченими фразами, але мій погляд раз у раз повертався до неї.

Леді Селена фор Тен’є, як представив її церемоніймейстер перед тим, як розсадити гостей, сиділа на іншому кінці столу і… абсолютно мене ігнорувала.

Вона з апетитом наминала запечене м'ясо і жваво про щось шепотілася з іншою претенденткою — тією самою наляканою блондинкою, яка ледь не знепритомніла, отримавши з моїх рук подарунок, але тепер, поруч із Селеною, виглядала набагато впевненіше.

Вони сміялися, не звертаючи на всіх інших анінайменшої уваги.

Я відчув, як усередині спалахнув вогник роздратування.

Та хто вона така? Добре навчена шпигунка, яка намагалася приспати мою пильність? Чи настільки самовпевнена аристократка, яка вважає, що виграє Відбір, навіть не напружуючись?

Я стиснув руки в кулаки й так зиркнув на одну з претенденток, яка знову нахилилася до мене зі своїм декольте, що та різко відсахнулася і удала, ніби просто потягнулася за соусницею.

Мене бісило все. Вся ця награність того, що відбувалося навколо, ці леді, які готові були повиривати коси одна одній, лише б стати королевою Світлого Двору, і... вона. Та, чиї задуми я абсолютно не міг прочитати. Хоча, можливо, вона була такою ж, як усі, просто обрала іншу, хитрішу стратегію?

Але дещо не сходилося. Таверна. Вона ніяк не могла знати, що я там з'явлюся. Я й сам пішов туди в останній момент, не витримавши тиші королівських покоїв… І про те, що я інколи навідуюся до таких місць, знало дуже вузьке коло довірених осіб.

Мені хотілося негайно підірватися з місця, бо сидіти тут зараз було схоже на тортури, але не міг. Я більше не мав права діяти як простий бастард, на витівки якого всім начхати…

Та коли за столом на мить запала тиша, я не зміг втриматися. Відкинувшись на спинку стільця і повільно крутячи в руках срібний келих, я голосно звернувся до неї через увесь стіл:

— Леді Селено. Як вам страви Світлого королівства? Як гадаєте, наша кухня краща за ту… специфічну юшку, яку подають у закладах нижнього міста? Кажуть, тамтешні кухарі вміють по-справжньому дивувати.

За столом зависла тиша. Радники здивовано перезирнулися, а претендентки нашорошили вуха, свердлячи дівчину поглядами. Її співрозмовниця, білявка, від несподіванки похлинулася нектаром і тепер кашляла, переводячи переляканий погляд то на мене, то на подругу.

Я бачив, як на мить напружилася її спина. Але Селена повільно поклала виделку, витерла губи білосніжною серветкою і спокійно підняла на мене погляд.

— О, Ваша Високосте, гадаю, тут і порівнювати немає сенсу. Смак цього м'яса настільки фантастичний, що я ледь не забула, де знаходжуся, — її голос лунав м'яко, але з очевидною, філігранною насмішкою. — Певно, мені варто було приділити більше уваги вашій персоні, ніж стравам. Прошу вибачити, я трохи захопилася і, схоже, втратила цю привілегію. Проте, дивлячись на цих неймовірно квітучих леді поруч із вами, я вирішила, що вам і без мене не до нудьги.

Вона елегантно повела рукою в бік інших претенденток і ввічливо їм кивнула. Ті, своєю чергою, від такого відвертого сарказму ледве не погубили щелепи у власні тарілки.

Я хмикнув, приймаючи правила її гри.

— О, що ви, леді Селено. Жодних образ. Якщо ця страва припала вам до смаку настільки, що замінила моє товариство, я особисто проконтролюю, щоб кухар передав вам рецепт. Сподіваюся, у майбутньому ви знайдете... відповідну компанію, щоб насолоджуватися нею. Особливо вечорами, коли тягне на пригоди.

— Безмежно вдячна за вашу турботу, Ваша Високосте, — вона солодко усміхнулася, не відриваючи від мене свого погляду. — Смачна їжа, на відміну від чоловіків, ніколи не розчаровує. Тому рецепт я збережу з великим задоволенням, а компанія знайдеться.

Хтось із радників голосно закашлявся, похлинувшись повітрям. Повисла секундна пауза, а потім мій друг Ерік, генерал Світлої варти, тихо, але щиро розреготався. Я і сам ледве стримав сміх, стиснувши ніжку келиха.