Початок

У саду була тиша. Проте це не означало що всі мовчать, навпаки багато хто зараз говорив. Гриби обговорювали як зараз тепло, дивні кристалічні рослини, дивувалися наскільки інші, земні, рослини не витримують холоду. Тиша була чутна лише для людського вуха, не для царства грибів, або рослин. Проте була одна людина, що могла чути суперечки, розмови, повчання інших рослин. Олег - працівник компанії "Машини за копійку". Очевидно, машини були зовсім не за копійку, проте багато людей йшли туди, сподіваючись на низьку ціну. Олег - мільярдер, проте він не хизувався цим, не купляв десятки будинків. У нього було інше хоббі - вирощування грибів та рослин. Його батьки не схвалювали його захоплення з дитинства. Проте саме завдяки цьому, він отримав мільярди. Він не вирощував звичайні рослини, чи гриби, він вирощував неймовірні гібриди. Деякі з них, наприклад електроволошка, давали власникам якусь здібність! Але, навіть гриб-стрибунець, що давав силу стрибати у 1.378 разів вище, коштував 25 мільйонів. Авжеж, вони дорогі, це ж дає стільки можливостей! Деякі види, як наприклад лимон вогняний, коштують не так багато, 50 тисяч за паросток. Нехай назва у вогнянгого лимона вражаюча, він створює лише ілюзію горіння, але виглядає дуже гарно! Ці рослини були створені для колекціонерів та багачів.  

Сашко був засмучений. Він отримав двійку, не добре! Хлопець заходив далі, й далі у ліс. Сашко хотів усамітнитись. Раптом він почув чийсь голос.

-Хто це? - Спитав якийсь серйозний, невдоволений голос.

Сашко насторожився.

-Можливо, покупець. - Відповів другий голос.

-Такий малий, а вже покупець... - Буркнув перший голос.

-Я Сашко. - Відповів хлопець.

-Ти диви, ще й розмовляє сам з собою.

-Ні, я говорю з вами. Ви хто?

-Він нас чує? - Налякано прошепотів перший голос- Ти нас чуєш?

-Авжеж. Ви ж кричите!

-Гм. Я Артур, а мого друга звати... А чому я маю все тобі розповідати? - Різко перебив сам себе Артур.

-Ви могли б вийти? Мені лячно.

-Ми б з радістю, - З іронією проказав Артур. - Але у нас нема ніг.

-О боже, я можу вам якось допомогти? - Злякався Сашко.

-Нам не потрібна допомога. - Промовив другий голос. - Ми - квіти.

-Ви хто? - Перепитав хлопчина.

- Ми - квіти. Ми зліва.

Сашко поглянув на ліву частну лісу. Там справді було дві ромашки.

Хлопець почав підходити до квітів.

-Не підходь! - Прокричав Артур, і у ромашок, замість пелюсток з'явилися гострі, залізні леза.

У Сашка голова обертом йшла.

-Спокійно! Як ви розмовляєте?

-Більш слушне питання, як ти нас чуєш? Знаєш... Йди 200 метрів вперед, коли побачиш таблицю, йди у протилежному напрямку від знаку. Повір, тобі туди треба. - Артур опустив леза.

-Гаразд, - зітхнув Сашко. - І що потім?

-Ти сам зрозумієш.

Сашко виконав вказівки. Коли він повернув, через кілька десятків метрів він почув сотні, тисячі голосів!

-Тихо! - Наказав хтось.

Шум зник.

-Бачите цього хлопця? Треба кликати Олега! Олеже!

Голос долинав від Соняшника, на голові була корона...