Глава 6

Ввечері ми сиділи в кімнаті та розмовляли ні про що. Вияснилось, що Ілларія довірила Вафельку Анастасії. Але пухнастик поїде з нами до Академії. Подруга вирішила, що їй буде не дуже зручно подорожувати у країну вампірів, тому і залишала вдома. Я вже сумувала за цим малесеньким кошенятком. На щастя, Фелісії росли набагато повільніше, тому вона ще довго пробуде з нами. Але зовсім скоро ми поїдемо на навчанням, а канікули вже підходять до кінця. Та поки в нас є час відпочити.                                                                                                                                                        

От і зараз, ми сиділи в моїй кімнаті, але спати не хотілося зовсім. Що то сталося з Ілларією? Невже Аларік там її трохи вкусив? Та ніби перетворення у вампіра проходить не так. Значить вона просто добре виспалася і хотіла запам'ятати кожну хвилину у Валорії. Аж тут в мене задзвонила Сфера. Грегорі. Недовго думаючи, я прийняла виклик. Хлопець був як завжди прекрасний в своїй простоті. От тільки ці окуляри. Коли він їх знімає? Та й що приховує за ними? Ось на цю загадку я так і не отримала відповідь.                                                                                                                                                           

- Привіт, Емі. Я так скучив за тобою, але не було часу зателефонувати тобі сьогодні. - сказав він. - Ти як?                                                                                                                                                                      

- Ну, за останній день, що ми з тобою не розмовляли, мало що змінилося. - розсміялась я. - Ось, проводжу час з Ілларією та своєю родиною, і чекаю на повернення в Королівську Академію. Скоро ми вже побачимося.                                                                                                                                              

- Передавай привіт. - прошепотіла Лія.                                                                                                           

- І тобі привіт, Ілларіє. Радий тебе чути. - посміхнувся він. - Ну що, дівчата, які маєте плани на сьогоднішню ніч? Хоча, в твоєї подруги тут хлопець. Доведеться тобі самій щось шукати. Але впевнений, ти щось знайдеш.                                                                                                                         

- Я тебе здивую, але в мене теж є хлопець. - розсміялась я. - І немає в мене в планах зраджувати йому.                                                                                                                                                                  

Яка ж в нього чудова посмішка. І як я раніше цього не помічала? Кожного дня відкриваю щось нове в ньому. От це одне з того, за що він мені подобається. Пощастило ж мені отримати такого хлопця. Тільки я збиралась ще щось сказати, як двері відкрилась і до кімнати влетів Аларік, плюхнувшись на диван Ілларії.                                                                                                                                                       

- Грегорі привіт. - крикнув він. - Не бійся, я придивлюсь за твоєю дівчиною. До того ж вона моя сестра. Так що нічия рука сьогодні не доторкнеться до неї.                                                                                     

- А ми кудись йдемо? - спитала я. - Хіба в нас були якісь плани?                                                               

- Ах так, зовсім забув сказати. - він швиденько поцілував Лію. - Ми йдемо на вечірку в один дуже крутий вампірський клуб. І вам треба зібратись якомога швидше. На все даю вам пів години. Тому, Грегорі, давай завершуй.                                                                                                                                               

- Я подзвоню зранку. - сказав хлопець, і, посміхнувшись, вимкнувся.                                                        

Аларік же вилетів з кімнати, а ми прийнялись збиратись. Не дуже я люблю клуби, і в Хейвенберді відвідала лише один раз. Там занадто шумно та якась неприємна атмосфера. Але хто його знає, можливо моя думка зміниться...