Я закохана у тебе давно.
Тоді коли наше королівство,
Ще не таким великим було.
Настали часи і прийшло,
У наш замок зло,
Воно пройшло через охорону,
Та зачинене вікно.
Мій батько вже невиліковний,
А час для нього,
Є тепер по-справжньому змістовний.
Якщо у тебе є почуття до народу,
То допоможи своєму королівству,
А інакше коли нестане,
Мого батька згодом,
То весь народ поглине,
Хвиля голоду і мору,
І ось тоді я вже не напишу тобі знову,
Бо буду сидіти довічно у в`язниці,
І сльозами тоді обіллються,
Навічно мої прекраснії очиці.
Відредаговано: 07.04.2023