Нарешті, я вільний!
Хоч і знов бідняк,
Але нехай вже буду.
Краще жити так, аніж ніяк!
Кажу своїй родині я спасибі,
Та дякую Богу за поміч,
У лихій годині.
Гордо йду до свого я народу:
З часом принесу літературних нагород, Вам нових знову!
І врешті-решт, в моєму серці,
Знову є любов та знову є тепло:
Кохана з Амстердаму знала,
Що поборю зло!
Тож тепер кажу упевнено,
Й гордо вам я знову:
Що “Живу я при нормальному житті,
Та нормальній дамі,
Всім кого цікавлю - шукайте,
Мене в Амстердамі!“
Відредаговано: 07.04.2023