Королівська Історія
На Прощання
А ти гадала, що мене нестане?
Хотіла ти по мені свою вже сльозу,
Пустити? Актриса ти невдалого театру!
Я той хто вижив і не зламався!
Я той хто не переламався!
Я міг би зараз гордо поцілувати руку,
Ось цій прекрасній дамі.
Але тепер я гордо вже піду,
І не поцілую твою руку,
Та лиш упевнено тобі скажу:
Шукайте мене в Амстердамі.
При нормальному житті,
Та нормальній дамі!
Будь тепер сама на самоті,
До свого скону.
Так і треба тобі люба моя,
Ти заслужила цього скону!
Дивлюсь я зверху на ікону,
Хрещусь та кажу, що не прийду,
Я до тебе знову!
Адже це ти точно заслужила:
Не буду я із тобою жити!
І позитивних слів від мене нечекай,
І якщо бажаєш, то покарай!
Я все сказав, але додам мабуть,
Напевне на останок:
Нехай навіки зникне,
Весь цей сум і ось це,
Бридке й огидне королівство!
Відредаговано: 07.04.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
