Розділ 11. Квартет стихій та останні приготування
Час пролетів непомітно. За ці місяці дівчата стали нерозлучними. Вони проводили час у затишних кафе, у розкішному маєтку Емілії та в таємничій кімнаті Мортіші, створюючи свій власний світ, де не було місця знущанням. Стелла навчила подруг бачити красу в деталях. Її «рожевий стиль» виявився не просто кольором, а філософією оптимізму. Вона навчила Соню доглядати за собою, підбирати аксесуари та вірити, що навіть у найтемніший день можна знайти привід для посмішки. Мортіша стала їхнім «щитом». Вона навчила дівчат бойового духу та стійкості. Завдяки її тренуванням (і моральним, і фізичним), Соня перестала здригатися від гучних звуків і навчилася дивитися ворогам прямо в очі, зберігаючи холодний спокій. Емілія ділилася мудрістю Сходу. Вона вчила їх стратегії, вмінню розпізнавати фальш та тримати королівську гідність у будь-якій ситуації. Її підтримка дала дівчатам фінансову та моральну свободу — вони відчували себе захищеними. Соня стала «серцем» і «мозком» групи. Її розум, начитаність і щирість об’єднали таких різних дівчат. Вона допомагала їм із навчанням, писала неймовірні тексти для їхніх виступів і нагадувала, що справжня сила — у знаннях та доброті.
Щодня після уроків вони збиралися в актовій залі. Сергій став невід’ємною частиною їхнього колективу. Його гітара додавала пісням Соні глибини, а його присутність дарувала їй крила.
Даніель також часто заходив на репетиції. Поки Сергій та Соня працювали над музикою, він обговорював із Емілією майбутнє, і було видно, що між ними зароджується щось значно більше, ніж просто симпатія.
Анжела та Яна весь цей час спостерігали здалеку. Вони бачили, як Соня розквітла, як вона сміється, оточена друзями. Це випалювало Анжелу зсередини.
— Дивись на них, — процідила Анжела, стискаючи кулаки, коли побачила, як Сергій допомагає Соні надіти куртку. — Вони думають, що виграли. Але бал уже скоро. І я готую для них такий «сюрприз», після якого вони не захочуть виходити з дому.
Яна, яка стала ще більш зухвалою під впливом Анжели та своїх нових знайомих із клубу, лише хитро посміхнулася: — Не хвилюйся. Мої «друзі» допоможуть нам зробити цей вечір незабутнім для них. У найгіршому сенсі.
Бал був уже через тиждень. Школа готувалася до свята, не підозрюючи, що воно стане вирішальною битвою між щирістю та підлістю.