Розділ 10. Випробування на міцність: ЗНО під палким сонцем

Розділ 10. Випробування на міцність: ЗНО під палким сонцем

Повітря в кабінеті здавалося нерухомим. Стелла, навіть у таку відповідальну мить не зраджуючи своєму стилю, інтенсивно махала рожевим віялом, намагаючись врятувати свій ідеальний макіяж від спеки.

— Дівчата, я зараз просто зомлію від хвилювання! — прошепотіла вона, дивлячись на зачинені двері аудиторії. — А раптом я забуду всі дати з історії?

Емілія, яка навіть у спеку виглядала бездоганно й спокійно, лагідно поклала руку їй на плече:

— Не хвилюйся, Стелло. Ти готувалася цілими ночами. Соня ж стільки часу витратила, пояснюючи нам найскладніші теми. Ми готові.

Мортіша, яка зазвичай не була щедрою на компліменти, ледь помітно усміхнулася й кивнула Соні:

— Це правда. Якби не наша Соня, я б досі плутала синуси з косинусами. Дякуємо тобі, подруго. Ти — наш мозок.

Соня лише ніяково посміхнулася. Вона теж хвилювалася, але підтримка дівчат давала їй сили.

Біля входу стояла Марина Володимирівна та директорка — Марія Степанівна. Директорка, поправляючи окуляри на переніссі, суворо оглядала кожного учня.

— Тиша в коридорі! — пролунав її владний голос. — Нагадую: всі телефони, годинники та шпаргалки залишаємо в сумках. З собою — тільки чорна ручка, вода без етикетки та ваші знання. Будь-яка спроба списати — і ви покидаєте аудиторію без права перескладання!

Анжела стояла осторонь, зневажливо дивлячись на чергу. Вона майже не готувалася, розраховуючи, що гроші її батьків та зв’язки «вирішать» будь-який результат. Вона навіть не намагалася приховати свою самовпевненість, хоча всередині її гризла злість — вона бачила, як Сергій перед входом побажав Соні успіху.

У класі панувала абсолютна тиша, яку переривав лише шурхіт паперу та скрип ручок. Соня зосереджено вчитувалася в питання, Емілія писала впевнено, Стелла кусала губи, згадуючи поради подруг, а Мортіша працювала швидко й рішуче.

Коли пролунав сигнал про завершення, дівчата вийшли на подвір’я, відчуваючи неймовірне полегшення.

— Все, — видихнула Стелла, закриваючи очі від задоволення під променями сонця. — Тепер залишається тільки чекати.

— Ми впоралися, — впевнено сказала Соня. — Я відчуваю це.

Тепер результати ЗНО мали стати останньою сходинкою перед балом. Хто вступить до омріяного університету, а хто залишиться біля «розбитого корита»?

Ранок почався з крику радості у маєтку Емілії. Соня тремтячими пальцями оновила сторінку результатів і ледь не впустила телефон. — 200 балів! У мене максимум! — вигукнула вона, не вірячи своїм очам.

Емілія, Стелла та Мортіша підбігли до неї, перевіряючи свої кабінети. Виявилося, що зусилля Соні не пройшли даремно: Емілія та Мортіша отримали високі бали, достатні для найкращих університетів, а Стелла, попри всі свої страхи, склала іспит набагато краще, ніж очікувала.

А от у школі назрівав скандал. Анжела, яка звикла, що все можна купити, зіткнулася з непідкупною комісією. Її результат був катастрофічним — вона навіть не набрала прохідного балу. Гроші батьків виявилися безсилими перед чистими знаннями. Кажуть, її крики було чутно навіть у кабінеті директорки, але Марія Степанівна лише розвела руками: «Знання не купиш, Анжело».

Щоб відсвяткувати цей успіх і трохи розслабитися перед фінальним балом, Емілія запросила подруг на свою розкішну білу яхту.

Сонце лагідно зігрівало палубу, морські бризки освіжали обличчя, а легкий вітерець грався з волоссям дівчат.

— Дивіться, — Стелла підняла келих із прохолодним соком, — ми це зробили! Ми не просто склали іспити, ми довели, що справжня дружба і праця сильніші за будь-які інтриги.

— І все завдяки Соні, — додала Мортіша, вдягаючи свої фірмові чорні окуляри. — Ти — наш геній. Тепер ти вільна від минулого.

Соня дивилася на безкрайній горизонт і відчувала неймовірну легкість. Вона більше не була тією заляканою дівчинкою. Поруч були люди, які цінували її розум і серце.

Раптом на яхті заграла музика

— Сергій та Даніель теж були запрошені! Сергій підійшов до Соні, тримаючи в руках гітару.

— Ну що, зірко нашої школи, — посміхнувся він, — готова до останнього ривка? Твій результат — це просто космос. Я знав, що ти найкраща.

Вони стояли на носі яхти, спостерігаючи за заходом сонця, і в цей момент здавалося, що весь світ належить їм.