5. Розділ "Таємниця друзів"

Проснувшись наступного ранку у ліжку з Асефієм, вона милувалась сплячим хлопцем. Для неї він був дивовижним, прекрасним, у вікно просвітились проміння сонця. Вони доторкнулись його лиця, рук, торсу. І шкіра Асефія заблищала білим відблиском. Нааді була здивована блиском шкіри став сильнішим, світлішим, ще дивовижне  і прекрасне. Вона з острахом доторкнулась до Асефія, жахнулась її руки теж блищали золотисто-білим кольором. Не повіривши в те що з нею відбувається, вона хотіла швидше заснути й повірити що це сон. Але Асефій проснувся його очі на мить помінялись з янтарних на білі, наче у могутнього змія. Вона закрила свої очі й відкрила його очі знову були янтарними. І подумала що геть сходить з розуму. Щодо шкіри вона не вірила хотіла заснути, але хлопець не дав їй заснути, міцно обійняв і промовив:

• Добрий ранок, моя королева
• Добрий ранок, мій любий – змирившись відповіла дівчина, на мить їй здалось що це щось рідне.
• Як моєму сонцю спалось? Виспалась?
• Біля тебе це був не сон, а диво. А ти виспався?
• Хочу ще спати, моя люба, твої обійми мене зцілюють.

Притиснувши до себе дівчину, вони ще валялись у ліжку підкорюючись ранку. Після того як пара полежали ще годинку. Вони піднялись, разом пішли вмиватись і одягатись. При виході Асефій поцілував Нааді, дивлячись на неї люблячим поглядом. Дівчина подзвонила до подруги, що через 30-40 хвилин находитиметься біля неї. Сівши у машину пара поїхала до новобудови. Обговорюючи те що не встигли вчора зробити. Під’їжджаючи, Нааді була не менш здивована, побачивши подругу. Шкіра подруги теж ярко блищала, але була коричневого відтінку, начебто то їхня аура. Лише в Намхаї та в Асефія був відблиск. Щодо прохожих людей, цього блиску не було і для Нааді це дивно.

• Привіт моя найкраща, як ви провели ніч? – Сказала Намхая
• Привіт – обнімаю подругу – чудово, потім детально розповім. Асефій почекай нас тут, я побіжу переодягнусь і вийду потрібно переговорити.
• Добре моя люба!

Дівчата побігли до Намхаї додому, зайшовши до квартири. Нааді переодягнулась в спортивні штани чорного кольору й oversize кофту гірчичного відтінку, вона  в деталях розказувала подрузі побачення. Намхая з увагою і цікавістю слухала розповідь подруги.

• Ось це побачення! Що ти зробила? Він так закохався в тебе, іде на ризики заради ваших відносин, робить побачення про які мріє кожна друга дівчина.
• Не знаю, просто пощастило його зустріти, і я вдячна долі.
• От мені б зустріти такого хлопця. Нааді як думаєш в моєму житті зустрінеться таке кохання?
• Моя люба подруга! Я впевнена на всі 100 відсотків, що тобі зустрінеться найкращий хлопець, а в майбутньому твій коханий чоловік.
• Надіюсь – обнімаючи подругу – Ну ходімо, він тебе чекає як-не-як.
• Рушаємо не зволікаємо часом, мені потрібно з вами двома одну справу обговорити – усміхаючись, взулась дівчина.
• Цікаво!

Подруги вийшли сміючись від власних історій з минулого. Асефій чекав задумано, оскільки уже знав, що Нааді вже має сили й частково здогадується хто вона є насправді. Він від ранку прочитав її думки та був напружений як їй пояснити та про що дівчина говоритиме їм, які будуть питання. Чи можливо від такої інформації юна принцеса не повірить їм та відмовиться з ними спілкуватись. Асефій очікував гіршого. Все ж в майбутньому дівчина піде на престол як королева королівства білих змій.  Він боявся, що вона не врятує королівство від занепаду.

• Ей, Асефій ти про що думаєш? – запитала Намхая
• А дівчата ви вже тут, так сьогодні вже їду в місто у справах, новий день як-не-як.
• Дійсно і це правда!
• Нааді ти хотіла поговорити, щось важливе сталось?! – збентежено запитав Асефій.
• Друзі! – хвилюючись дівчина опустила голову підбираючи слова —  Розумієте  зі мною щось дивне відбувається, і мені від цього моторошно.
• Що сталось? – в один голос запитали Асефій і Намхая.

Нааді підняла голову і побачила що до них наближатися дві змії. Вона зі страхом крикнула:

• Дивіться, змії, треба іти, вони сюди ідуть, хутчіше!

Друзі обернули голову і не поворухнулись, на їхньому лиці не було страху. Жахнувшись від поведінки Асефія і Намхаї у її думках було лише одне, що це лячний сон через мить вона проснеться і все буде чудово. Але це реальність в її житті. Дві змії зупинились біля друзів і вони начебто прихилились юній принцесі.

• Не бійся Нааді вони тебе будуть остерігати від злого короля – промовила Намхая.
• Що ти за дурниці верзеш?
• Будь ласка, вислухай зараз нас, цю інформацію яку ти почуєш, зіграє велику роль в нашому житті. Але нам потрібно відійти в більш спокійне місце.
• Добре. Нехай ці змій зникнуть мені від них боязно.

І в мить охоронці зникли. Відійшовши до ріки де знаходився дерев’яний стіл. Вони сіли й Намхая прийнялась розказувати історію.

• Ти майбутня королева білих змій. Довгий час ми тебе розшукували, але коли знайшли спочатку довгий час не вірили. Адже ти ніяк себе не проявляла як змія і все ж від тебе щось йшло містичне і загадкове. І лише цього року в тебе з’явилась енергетика змії. От тоді ми й зрозуміли, що королева змій знайдена та зможе врятувати наше королівство. Будь ласка, зрозумій мене і прийми цю інформацію.  Поки що ти не можеш в неї перетворюватись, з часом ми тобі допоможемо цього досягнути – промовила Намхая з надією, що юна принцеса зрозуміє її.