2.Розділ «Зустріч із подругою»

Намилувавшись ранковою красою, застелила ліжко і направилась на кухню поснідати, все здавалось їй таким скучним, сірим, незрозумілим. Доїдаючи сніданок в неї в голові було лише одне коли вона побачиться зі своєю найкращою подругою Намхаєю. Дома сидіти вона не хотіла їй були нестерпні її батьки й брати. Вона любила своїх маленьких братиків, але дивитись за ними цілими днями вона не хотіла. Наближався останній рік навчання 11 клас, екзамени, якими надокучали їй батьки. Поснідавши вона хутчіше вибігла на двір і направилась до подруги. Намхая жила в сусідньому будинку. Подруга була повною протилежністю Нааді, вона була світлою дівчиною, волоси були ніжного русявого кольору, сірувато-голубі очі, вона була трохи вищою, теж прекрасна струнка фігура. Намхая була Надії однолітка так що вони були на одній хвилі між собою.

Вони не бачились рік, але чекали цього кожного дня, обговорюючи як пройдуть літні канікули, строїли великі плани. Нааді хотіла зробити сюрприз подрузі, не сказавши їй про приїзд до батьків. І ось зворушливий момент Нааді на 3-му поверсі в кінці коридору, біля світло-коричневих дверей. Постукавши кілька разів, її серце вилітало з грудей і почувши кроки. Ключами прокрутили два рази. Двері відчинила її мама і сказала:

• Ти до Намхаї вона в магазин пішла, проходи на кухню.

• Дякую. Так я до неї прийшла, давно з нею не бачилась.

• Я так зрозуміла ти сюрприз хочеш зробити їй, а то щось вона мені нічого за тебе не казала.

• Так я зробила маленький сюрприз. Як ви тут поживаєте? Все у вас добре?

• Ой Нааді у нас все супер.

Нааді любила до них заходити, тут був затишок, спокій, любов, довіра, підтримка один одного. Але в головної героїні цього не було в сім’ї.

Намхая зайшла до квартири, і ось вони зустрілись поглядами. Дві подруги обнялись плачучи від радості. Нааді замітила що Намхая змінилась, її шкіра стала блідою, але неймовірно красивою коли відблискувала на сонці. Ці відблиски були майже непомітні, але чомусь Нааді їх бачили Вона навіть не здогадувалась що сталось з подругою за цей час….

В них двох вже була традиція, в перший день зустрічі за чашечкою чаю і печива яких на пекла її мама. Пригадувати якнайкращі моменти які вони пережили. Адже їхня дружба триває не більше ніж 10 років. Вони пережили багато: страх, біль, горе, радість, щастя, розлуку і не дивлячись на це, не покидають один одну. Просидівши від ранку до вечора, подруги сміялись обговорюючи тему за темою…