Одягай штанці або колишній твоєї рідної душі.

 Сила пішаків - вони усюди, й їх багато.            

 На дошці має залишитися лише один... Або королева, або король?                              

 Царство Джуліана Раша не дуже процвітало. Було багато перешкод, як одного разу сказав чоловік (він був з пригноблених бізнесменів) :                            

  "Місто, наше місто - місце для великих звершень та можливостей."                          

 Але після падіння матері (Талії) Деміена Вейна пройшло 5-6 тижнів, й справи не поліпшились. Психів побільшало, але справжньої влади та "людей" у місті ще не було. Скаженість та гордість знову з'явилися, як у старих районах, так й у нових.                                                                

Можливо б якби... хтось знайшов, або наприклад, створив когось нового. Розумного, сильного, людину, яка буде готова до будь-яких змін... Створити генетично досвідченого та ідеального субь'єкта.                       Але й ці плани не були продумані.

 "У скорому часі, він зрозумів, потрібна не дитина, а людина. Проста й гнучка...                            

 Хто ж знав, що погляд лікаря випадково натрапить на Софію Фальконе.            

 Не було сенсу думати, що саме привернуло його увагу. Вона сама...                      

 Вона навернула його у свою віру...                          

 Теж саме одного разу сталося з Селіною Кайл та з Максом Шреком. *                                  

 Може ще пригадаймо чоловіка на ім'я Ра'с аль з Мелизандрою ?                      

 Джуліан Раш - людина продуктивна, продвинута та ще й консервативна.              

 Коли ж сталося зіткнення з Альфредом Пенніуортом (доволі вдале зіткнення), той прийняв свій програш :

  -  Я й не намагався узяти ту владу. Але що ж... Час помирати, так?                                

 Відповідь була надто тривожна :                    

 - Якщо ти помреш, то не зможеш боятися. Цього разу ти не дійдеш до кінця, чоловіче.                               За межами тих лікарень він став дечим більшим, аніж просто милим лікарем. Так вони з Софією й просувалися, йшли по місту... Рука об руку.                                  

 "Якщо спугнеш жертву, то вже можеш її не досягти." **                                                

 Повільно, розумно, обережно.                        

 Одна річ була у Джуліані незмінна - байдужість та те, що він "все сприймав як належне"                                                    

 Ситуація могла б ускладнитися, якби... (коханці) колишні коханці дійсно залишилися колишніми.                Мандруючи своїми ходами, Оз навіть не замислювався, що у його тунель могли підкласти якогось "гівняного щура".                                                      

 Куля пролетіла над обідраним вухом, Оза врятувала темінь.                            

 Чоловік приготувався боротися.                

 А у тіні йому відповіли очі, криваві та злі  :                                                          

  - Ти ж не думаєш, що зможеш мене заколоти, лихозвісний...ти наш?                

Га, Озе Кобб?  

  Потрібно було витягти усю свою сміливість, але штука у тому...                  

 У Оза ніколи не було тої сміливості. Він міг залякати, переслідувати, підкупити...                                         А ігри напряму? Ні.                                        

 Не зараз.                                                      

  - Шкода, що ти визволив Софію з лікарні. Ти мене не дістанеш, паскуднику?                                              Не зараз.       

 *    Максіміліан Шрек. Перша з., :  Returns (Сюжет – Дєниел Уотерс)