2

Життя Евеліни змінилося раптово, коли їй було шістнадцять. Мати, єдина людина, яка була для неї опорою, пішла з життя. Смерть матері залишила величезну порожнечу, яку ніщо не могло заповнити. Два наступні роки Евеліну кидали по різних родичах, як непотрібну річ. Кожен новий дім відчувався чужим, і вона більше не могла довіряти людям, які тільки й робили, що нарікали на її присутність.

Ці роки загартували її ще більше. Евеліна замкнулася, ставши різкішою і недовірливою. Вона навчилася ховати свої емоції глибоко всередині, щоб не показати, наскільки їй боляче і самотньо. Вона зрозуміла, що світ не намагається бути добрим. Якщо вона хоче вижити, то мусить стати сильнішою, ніж будь-коли.  

Попри особисті труднощі, вона вступила на бюджет, склавши всі іспити на відмінно. Навчання стало для неї шляхом до свободи. Вона зосередилася на знаннях та будуванні майбутнього. Її одногрупники бачили лише холодну, відсторонену дівчину, яка трималася осторонь. Евеліна кілька разів заводила романи, але не дозволяла чоловікам наблизитися надто близько. Кожен, хто намагався проникнути за її броню, швидко розумів, що не зможе розтопити її внутрішній лід.

Їй здавалося, що це — щось успадковане від матері. Бо вона повністю присвятила себе доньці та ніколи не показувала приклад нормальних стосунків. Для Евеліни любов завжди була чимось туманним та невизначеним, і вона не вірила, що може по-справжньому впустити когось у своє життя.

Пройшли роки. Евеліна закінчила навчання, знайшла хорошу роботу та купила все, що їй було потрібно, власними зусиллями: квартиру, машину, самостійність. Вона була горда собою, але водночас відчувала щось схоже на втому. Тільки підходячи до тридцяти років, Евеліна вперше задумалася над тим, чи могла б у неї бути нормальна сім’я. Це було нове усвідомлення, що з'явилося не раптово, а поступово — роздуми про те, що, можливо, її життя могло бути іншим.  

Та як би вона не намагалася змінити своє ставлення, відчуття безпеки у власній самотності не відпускало її. Світ здавався занадто небезпечним місцем, щоб знову на когось покладатися. Кожне рішення, кожен крок вона робила сама. Їй здавалося, що лише так вона зможе залишатися вільною.