З його слів звучало так, ніби мене навідав сам принц Зімратії. Кивнула головою, щоб запросили мого нареченого. Він майже забіг до зали та зупинився недалеко від Атрея, який наче звів невидиму стіну, що не підпустила хлопця ближче до мене. Гаррі розкланявся:
- Ваша Величносте, люба Арабелло, пробачте за спізнення. Я трохи задрімав і мало не проспав побачення з Вами.
- Це єдине за що Ви просите вибачення?
Вирішила одразу перейти до справи, а не обмінюватися безглуздими люб’язностями. Наречений помітно розхвилювався. Його підборіддя як і голос затремтіли:
- Що Ви маєте на увазі?
Мабуть, він не має наміру розкривати свою ганебну таємницю. Доведеться зробити це за нього:
- Ви вважаєте, що грати в карти на першу шлюбну ніч зі мною це нормально? Гаррі, про що Ви тільки думали? Що я не дізнаюся? Як тільки Ви посміли погодитися на таку ставку? З Вашої милості моє ім`я тепер не сходить з вуст жителів усього палацу. Ви вчинили нерозважливо, а якби були королем то що, програли б ціле королівство?
Хлопець винувато дивився на мене, але жалю з його боку про скоєне не побачила. Не схоже щоб моя реакція сильно хвилювала Гаррі. Він випростався та намагався здаватися якомога переконливішим:
- Арабелло, я відіграю цю ставку. Я був упевнений у своїй перемозі, у мене випала гарна карта, але не пощастило. Через декілька днів я знову гратиму у покер з Леслі й цього разу виграю не тільки першу шлюбну ніч з Вами, але набагато більше. Не хвилюйтеся, Ви не терпітимете товариство цього гравця.
Помітила як в Атрея на обличчі смикнулися вилиці. Здається Гаррі розлютив не тільки мене. Хлопець навіть не усвідомлює своєї помилки. Остаточно упевнилася у тому, що на роль короля, на жаль, він не годиться. Шкода, марно покладала великі надії на нього.
- Так, Ви маєте рацію я не терпітиму товариства ні Леслі, ні Ваше. Від сьогодні Ви більше не мій наречений і покидаєте відбір.
У залі запанувала тиша. На мить Гаррі розгубився, здається він навіть не припускав такого розвитку подій. Я ж до останнього сподівалася, що ми зможемо домовитися, але ризикувати королівством не можу. Хлопець навіть не засмутився такій новині, мабуть, його хвилювало дещо інше:
- І повечеряти з Вами, я так розумію, не можу. – Я заперечно похитала головою. – Жаль, надто смачне вино подають за королівський стіл, вже до нього звик.
- Накажу, щоб його принесли у Ваші покої, так само як вечерю. А зараз залиште мене одну.
Гаррі поклонився та направився до виходу. З сумом спостерігала як він майже безшумно крокує по ворсистому килимі. Раптом його постать розвернулася:
- Хай там як, не тримайте на мене зла, Ваша Високосте. З самого початку я не підходив на роль короля, але зі статусом Вашого чоловіка я б впорався відмінно. Ви дуже красива, Арабелло, і шкода, що ця врода дістанеться не мені. Пробачте за таку зухвалу відвертість. На все добре.
Половинки масивних дверей відчинилися і він покинув кімнату. Довго обдумувала почуте шкрябаючи виделкою по тарілці. Якщо я і справді така красива як всі говорять і це не звичайний прояв люб’язності, то чому Атрей вперто не помічає цього? Він ідеально підходить на роль короля: чесний, справедливий, відважний. А найголовніше те, що цей хлопець полонив моє серце і попри всі мої зусилля ніяк не можу вирватися з цього полону.
Наречених все меншає, їх залишилося лише четверо, але якщо не брати до уваги хворого Освальда, то троє. Хто ж мені залишається? Хвалько Баджер, який хоч і попросив вибачення за свою поведінку та все одно на нього сердита. І навіть якщо вийду за нього заміж, то не хочу чути його оди схвалення самому собі. Невпевнений Квентін, що здається боїться й зайвого кроку ступити, чи зарозумілий Лестер, який ідеально підходить на посаду короля, проте у статусі свого чоловіка навіть не розглядаю його. Ні, він безперечно вродливий і користується популярністю серед дам, але я надто добре знаю цього хлопця, щоб зрозуміти – ми не пара і ніколи нею не станемо. До того ж не хочу, щоб Родерік завдяки синові зміцнив свої позиції. У такому випадку влада точно належатиме йому, а не мені.
Зі злості у мене з рук випала виделка і дзвінко упала на мармурову підлогу. Лакей одразу заметушився, щоб підняти її та подати мені чисті прибори. Його намір я зупинила рукою і підвелася. Несподівано Атрей зробив крок назустріч та загородив мені шлях собою. Опинилася надто близько до нього. Така відстань хвилювала, серце забилося частіше, у думках почали виникати омріяні картинки нашого поцілунку. Дивна реакція мого організму на цього хлопця. Він нахилився до мене і своїм гарячим диханням обпалив моє вухо прошепотівши:
- Ви все правильно зробили, що прогнали Гаррі з відбору. Не хвилюйтеся, я обіцяю знайти для Вас гідного чоловіка.
Ага, хіба сам зі мною одружиться. Нічого не відповіла, рушила вперед своїми діями змушуючи Атрея відступити убік. Дорогою до покоїв не промовила і слова, надто напруженим виявився цей день. Проте наступний почався з сюрпризу. Голова моєї охорони мене не зустрів, повідомили, що він терміново вирушив у важливій справі. На тренування йшла без нього, але у супроводі інших охоронців і його брата. Хоч я ніколи раніше не бачила Філіпа та схожість з Атреєм була надто очевидна: той же колір волосся та очей, ямка на підборідді та широке чоло.
Закінчивши вправлятися у битві на мечах захотілося прогулятися садом. Тепла літня погода це дозволяла і весела розмова з фрейлінами в альтанці якраз те, чого мені не вистачає. Послала Кіфа за дівчатами та вирушила до омріяного місця. Ступивши декілька кроків почула як хтось наближається. Розвернувшись, помітила задоволеного Атрея. Він швидко наздогнав мене та підійшов ближче і навіть не привітавшись прошепотів на моє вухо: