29

Схоже у мене ще мінус один наречений. Не заспокоювалася від обурення:

- Це нечувано! А моя думка нікого не цікавить? Як тільки таке могли вигадати. І Гаррі погодився?

- Напевно, був впевнений у своїй перемозі. Тепер Ви не можете обрати його, інакше ризикуєте стати посміховиськом усього королівства.

Як тільки стала покладати надії на Гаррі вони тут же зникли. Я звичайно знала про його несерйозну вдачу, але не очікувала, що хлопець виявиться таким нерозважливим. Навіщо Леслі проводити ніч зі мною? Чоловік напевно ж розуміє – я на це не погоджуся. Ця ситуація більше схожа на виставу для одного глядача. Я підвелася з-за столу та підійшла до вікна:

- Дізнайся все про цього Леслі. Не думаю, що він сам придумав таку ставку, скоріш за все його підмовили й не виключаю, що ця брудна справа рук Родеріка. Таким чином позбувається конкурентів для свого сина.

- Я теж про це думав. Що робитимете з Гаррі?

Якщо й Атрею спало таке на думку, то можливо у цьому є сенс. Втрачати нагоду викрити інтриганів втрачати не можна. Зваживши всі аргументи вирішила:

- Моїм чоловіком він точно не стане, але вдаватиму, що мені нічого не відомо. Будемо спостерігати за подіями, побачимо яким чином я про це дізнаюся. Якщо розповість Родерік чи Лестер – то сумнівів не буде щодо їхньої причетності.

Атрей кивнув погоджуючись з моїм рішенням. Відколи я дізналася про його мовчання стосовно Метью його ставлення до мене змінилося. Він став якось серйозніше відноситися до своєї майбутньої королеви та прислухатися. Мабуть, боїться втратити цю посаду.

Цілий день була зайнята справами, а ввечері чекало побачення з Квентіном. Він залишався таким же сором'язливим, але його очі почали сяяти щастям. Інколи ловила на собі захопливі погляди хлопця,  уже міг вільно висловлювати свої думки та навіть намагався жартувати. Проте чим викликана така зміна не знала. Я ставилася до нього швидше за все як до брата. Квентін насмілився проводити мене до моїх покоїв. Поки вартові перевіряли кімнати він тупцював на місці, здавалося, не бажає закінчувати наше побачення. Атрей пильно стежив за ним та чомусь нахмурив темні брови.

- Дякую за чудовий вечір, Ваша Високосте! – невпевнено промимрив мій наречений. Вагаючись, все ж набрався сміливості та продовжив: - Ви дуже  симпатичні. – Сам змінився на обличчі. Склалося враження ніби він усвідомив якусь катастрофу сказаного і поспішно заявив: – Пробачте, я не мав таке казати, добраніч!

Швидко розвернувся і покинув мене здивовану таким вчинком, стояти у коридорі. Наступного ранку Емберлі роблячи мені зачіску, повідомила новину про Гаррі. Не стримавшись я поцікавилася:

- Звідки тобі про це відомо?

Вона трохи сильніше смикнула моє волосся і здається навіть не помітила цього. Захоплена цією чуткою продовжувала цю ганебну для мене тему:

- Так уже цілий палац говорить. Мені повідомила Патрисія.

Злісно перевела на неї свій погляд. Покоївка старанно заправляла постіль і вдала, що не чує нашої розмови. Невже Атрей все їй розповів? З вигляду сором’язлива дівчина, а розпускає плітки. Зараз вона бісила мене ще більше. Дівчина мала те, що так мріяла отримати я – мого коханого хлопця. Невже їй цього не досить і вирішила ще більше принизити мене цими розмовами? Гнівно поцікавилася звідки вона знає про це. Патрисія припинила роботу та стала струнко, опустивши голову:

- Почула на кухні як розмовляли кухарки, Ваша Високосте!

Ох, як у цю мить вона нагадувала Атрея, а вони ще навіть не одружені.  За винятком деяких випадків у нього були такі ж манери спілкування зі мною. Цією схожістю ще більше розлютила мене. Ця дівчина дратувала мене своєю ідеальною роботою, манерами, звертанням та покірністю. Хоч я і розуміла чому Атрей надав перевагу їй змиритися з цим було не просто. Навіть якби цієї дівчини не було, цей впертий хлопець все одно незмінно ігнорував би мене.

Розгнівана та нарешті причесана, так нічого й не сказавши їй, вийшла з кімнати. Голова моєї охорони як завжди стояв струнко та вітався незмінними словами, які я вже вивчила на пам'ять:

- Доброго ранку, Ваша Високосте!

- Пройди у мій кабінет, є розмова.

Краєм ока помітила як розхвилювалася Патрисія. Правильно, нехай хвилюється, нічого плітки палацом розпускати. Опинившись з Атреєм наодинці повідомила:

- Сьогодні Емберлі розповіла мені про програш Гаррі у покер. Вона дізналася про це від твоєї коханої.

Хотілося вивчити кожну емоцію на його обличчі. Припускаю, можливо він їй розповів, а не кухарки на кухні. Не могла йому стовідсотково довіряти як це було раніше. Хлопець наче здивувався та злякався:

- Від кого?

Перепитує так, ніби не знає про яку саме дівчину йде мова. Підвела свої брови вверх та насмішкувато повторила:

- Від Патрисії, чи в тебе є інша кохана?