23

Я заклякла. Такого повороту подій не очікувала. Це ж тільки дурне змагання, я ж попередила, обиратиму собі чоловіка не за їхніми результатами. Наче бажаючи ще більше мене вразити хлопець продовжував:

- Це ще не все. Коня Метью отруїли, і Ваш наречений змушений був брати участь не на породистому скакуні, а на звичайній конячці, яку виділив йому конюх. До речі він обрав не найкращу кандидатуру. Напевно, Ви помітили як невпевнено тримався у своєму сідлі Баджер. Так ось – його коню не правильно почепили сідло, слабо затягли ремені й при швидшому русі хлопець ризикував упасти. Я спочатку не зважав на претензії Баджера, гадав як завжди вигороджує себе, але коли я не зовсім законними методами допитав його слугу, то той зізнався – йому заплатили, щоб він це зробив. Слугу і конюха підкупила людина Родеріка. У Гаррі кінь і так був не найсильніший бігун, а Квентін своєю невпевненістю не становив серйозної конкуренції й схоже їхній програш був справді їхнім. Принаймні ніякої диверсії проти них не знайшов.

Стало страшно уявити на що здатний Родерік, якщо задля перемоги у конкурсі свого синочка він плете такі інтриги. Та більше турбувало не це і я поділилася своїми сумнівами з Атреєм:

- Вважаєш Лестер причетний до цього?

- Не знаю, не виключаю цієї можливості, проте доказів немає. – Хлопець приречено зітхнув та поглянув мені у вічі. Його погляд проник дуже глибоко, здається досягнув самої душі: - Арабелло,  - я затремтіла. Це вперше він назвав мене на ім'я. Мабуть, і сам це усвідомив та поспішно себе виправив: - Ваша Величносте, Ви не можете навіть озвучити про те що дізналися. Родерік все заперечуватиме, а словам конюха й слуги ніхто не повірить. Гадаю Вам краще прикинутися, що Ви нічого не знаєте і не підозрюєте. Сваритися з Родеріком небезпечно.

Важко миритися з несправедливістю. За свій вчинок він має бути покараний. Шкода, що я ще не королева і повністю залежу від Родеріка який зараз управляє країною. Висловила своє невдоволення:

- Але якщо я змовчу, то він і далі шкодитиме моїм нареченим в інших конкурсах.

- Якщо скажете – це нічого не змінить. Статус і титул цього чоловіка роблять його практично недоторканним. Раджу зачекати й уважно стежити за ним, зрештою він помилиться і вже з надійними доказами викрити шахрая. До того ж це не забезпечує дискваліфікації Лестера, впевнений він заявлятиме про свою непричетність. Будьте обережні з ним.

Від таких новин стиснуло у грудях. Підійшла до софи та майже бездиханно опустилася на неї. Батько довіряв своєму першому раднику, а він виявився таким мерзотником. Тепер влада тимчасово опинилася у руках страшної людини. З острахом озвучила свої здогади:

- Гадаєш Родерік може бути причетним до смерті мого батька?

- Не виключаю цієї можливості, не дарма не можу знайти жодних зачіпок які б вивели на вбивцю. Йому і Джозефу найвигідніша смерть короля.

У словах Атрея був сенс. Вирішила дослухатися до них. Родерік – серйозний супротивник, а у мене поки немає сильних союзників. Згадала скаргу голови моєї охорони на втому. Надіюся сьогодні він від мене відпочив. Як би мені не було не приємно та мабуть, вчиню правильно, якщо створю умови, щоб він зустрівся зі своєю коханою. Нехай хоча б один з нас стане щасливим. Зрештою, час змиритися з тим, що цей неймовірний хлопець ніколи не буде моїм. Мене переповнювали ревнощі, але я змусила себе промовити:

- Ти добре попрацював. Завтра у мене вільний від побачень вечір. Можеш відпочити й мене не супроводжувати, просто забезпеч надійну охорону.

Він якось дивно поглянув на мене, так ніби я запропонувала якісь нісенітниці. Почула нотку обурення у його голосі:

- У цьому немає потреби. До того ж я можу бути впевненим, що Ви у безпеці тільки тоді коли перебуваю поруч.

- У такому випадку тобі потрібно цілодобово мене стерегти. – Посміхнулася від такої перспективи. Розуміла – це неможливо тому швидко перевела тему: - Поклич камеристку, я готуватимусь до сну.

Атрей поклонився та вийшов з кімнати, а я залишилася сама зі своїми думками. Необхідно якнайшвидше знайти докази проти Родеріка, хоча упевнена – мене він не чіпатиме. Принаймні до тих пір поки не зрозуміє – Лестера своїм чоловіком не оберу. Доведеться й надалі бути милою з ними і відмінити всі конкурси, а то ще кого покалічать.

Наступного дня вирішила повечеряти з Сибілою. Оскільки ми проводили його за присутності охорони то пліткувати не вийшло. Дивно, але навіть з нею Атрей не бажав залишати мене на одинці. Повертаючись до своїх покоїв я зазначила як у напівтемному коридорі промайнула тінь. Хоч мене з усіх сторін і оточували охоронці та все одно стало моторошно. Схоже крім мене ніхто нічого не помітив, мабуть, мені здалося. Майже порівнявшись з великим вікном на якому висіли масивні штори з жахом побачила як з них вискочив чоловік. Усвідомила, на мене скоюють напад.

Мої охоронці одразу зреагували, тісно обступивши мене. Атрей затулив собою від невідомого гостя і моє обличчя опинилися навпроти нього. Відчула його пришвидшене дихання і сильні руки на своїй талії, які надійно взяли моє тіло у полон. Здається цей чоловік захистив від цілого світу та усіх небезпек. З ним так затишно і добре, якщо він завжди так мене захищатиме, то нехай скоюють напад щодня. Сама вилаяла себе за таку думку, тим часом тепло, що йшло від його рук поширилося всім тілом, викликаючи легке тремтіння. Я поклала свої долоні на мужні груди, заплющила очі й сильніше притиснулася до хлопця. Моє серце, як і його, скажено калатало, але я повинна хоча б поглядом зустрітися зі своїм нападником. З острахом визирнула з-за плеча Атрея.