17

Гаррі поставив лікті на стіл, що неприпустимо згідно з придворним етикетом, та нахилився до мене. Його голос прозвучав дещо тихіше і загадковіше:

-  Арабелло, не приховуватиму Ви – мені подобаєтеся і точно розумніша ніж намагаєтеся здаватися. Шлюб із Вами був би для мене честю, зрештою моя кров, яка тектиме у наших нащадках стане частиною королівської династії й цим не можна не пишатися. Я здатний стати формальним королем, не прагнутиму керувати країною, але я хочу бути справжнім чоловіком, Вашим чоловіком. Готовий боротися за Вашу симпатію в надії, що колись вона переросте у любов. Насправді це любов керує світом, тож випиймо за неї!

Мій наречений високо підняв бокал у повітря, а потім різко підніс його до своїх губ. Мені нічого не залишалося як зробити це саме. Шкода, Гаррі не цікавить фіктивний шлюб, та хоча б впевнена – правити країною буду я. Судячи з усього йому ніколи виконувати обов’язки правителя Держави – займатиметься знищенням королівських запасів елітних вин. Я багатообіцяюче посміхнулася:

-  Отже, у нас є ще майже місяць, щоб познайомитися ближче та для себе визначити справжні цілі та бажання.

Він взяв мою руку у свою долоню та поцілував її:

-  Здається, моїм бажанням будете лише Ви.

Ага, і королівський погріб алкогольних напоїв. Такі свої думки не озвучила. Сама не знаю що гірше – п’яний король, що спить під конюшнею чи зразковий джентльмен який правитиме за мене. Решту вечора намагалася поводитися так, щоб Гаррі майже повірив у свою перемогу, але нічого не обіцяла, адже й справді не знаю кого оберу. Він провів мене до покоїв та поки охоронці перевіряли їх не мав бажання прощатися:

-  Мені сподобалося спілкування з Вами. Шкода, що цей вечір так швидко закінчився. Може продовжимо його у Ваших покоях? Впевнений, ми знайдемо багато цікавих тем для розмов.

Гаррі знову засліпив мене своєю усмішкою. Взяв мою руку почав цілувати тильну сторону долоні, нахабно піднімаючись зі своїми поцілунками вверх по моїй руці. Він бажав усамітнитися зі мною та позбавитися моєї свити, яка пильнувала кожний його рух. Краєм ока уловила невдоволення Атрея, його губи зімкнулися у вузеньку смужку, а долоні стиснулися в кулаки. Не розумію причину його гніву, мабуть, хлопець не довіряє моєму нареченому. Силою забрала свою руку з палкого полону Гаррі:

-  При всьому моєму бажанні це неможливо. Я майбутня королева, тож маю поводитися пристойно, але впевнена, решту вечора думатиму про Вашу пропозицію. Добраніч!

Не чекаючи його відповіді, вихром влетіла у свої покої. Почула як зачинилися двері. Я залишилася сама в кімнаті. Цікаво, що саме насторожило Атрея, чому раптом він так розлютився? Хоч хлопець і намагається не проявляти своїх емоцій, але його злість я помітила. Вирішила поговорити з ним перед приходом камеристки. Відчинивши двері в коридор до мене донеслися останні слова розмови Атрея з Гаррі. Охоронець гнівно попереджав мого нареченого:

-  З нею так не поводяться, вона Ваша королева, тож поважайте її.

Побачивши мене він замовк та опустив голову. Гаррі з надією в очах дивився мені у вічі. Схоже, у них відбулася цікава розмова, шкода, що її не почула. Владним голосом наказала:

-  Атрею, зайди до мене, маю для тебе завдання. Герцог Гаррі – солодких снів Вам!

-  Вони будуть солодкими якщо у них з`явитеся Ви.

Або бочка вина. Наче навмисно дражнячи охоронця мій наречений дозволив собі такий нахабний вислів. Нічого не відповіла, лише невинно посміхнулася у відповідь та повернулася до своїх покоїв. Краще, нехай вважає, що я вірю його словам. Атрей зайшов одразу за мною та зачинив двері. Я сіла на м’яку софу кольору застиглої карамелі та притулила свою спину на неї. Хлопцю кивнула зайняти місце у кріслі навпроти. Він зітхнувши обережно опустився на нього. Мовчала, чекала його пояснень, але Атрей не поспішав їх надавати. Тоді я не витримала:

-  Що саме тебе насторожило у поведінці Гаррі?

-  Він не повинен так поводитися з Вами. Це його прагнення залишитися з Вами на одинці підозріле. Можливо бажає Вам нашкодити.

Судячи з намірів мого кавалера він хотів не нашкодити, а звабити мене. Такого кроку очікувала від Метью, але цим вчинком Гаррі здивував. Можливо так на нього вплинув випитий алкоголь? За вечір я спорожнила лише один бокал, а він, здається, дві пляшки. Хотілося приміряти на нього роль короля.

-  У його слова про байдужість до влади ти не віриш?

Атрей заперечно похитав головою.

-  Ваша Високосте! Ваші наречені, кружляють навколо Вас немов шакали. Для них Ви лише юна, недосвідчена, наївна дівчина якою вони бажають скористатися. Вони сприймають Вас як квиток до необмеженої влади. Ці парубки казатимуть Вам те, що Ви бажаєте почути. Мій обов’язок вберегти Вас.

Розуміла, кожне його слово – правда. А так хотілося повірити, що хоч комусь я можу подобатися як звичайна дівчина, без свого королівства та титулу. Мабуть, моя кокетлива поведінка з Гаррі переконала не тільки його, але й Атрея у моїй симпатії до нареченого. Поспішила розвіяти це хибне припущення:

-  Знаю, їм потрібне лише влада яку вони отримають одружившись зі мною. Я лише як обтяжливий бонус, така собі королева в подарунок, що йде в комплекті з королівством. Як мене бісить цей фальшивий відбір, якби моя воля, то сьогодні ж прогнала всіх наречених.