Покосившись на двері, за якими панувала абсолютна тиша сонного будинку, потім за вікно, де у сірій від яскравого місяця ночі шкряботілись миші та вдалині монотонно гукав когось пугач, я недовірливо зиркнула на духа:
— Може, відвернешся?
Він повільно оглянув мене згори донизу — від скуйовдженого волосся до босих ніг, що визирали з-під ковдри, — і щиро здивувався:
— Навіщо?
— Я переодягнуся, — вже почала закипати я, зціпивши зуби від його нестерпного спокою.
Дух співчутливо кивнув і зі складеними за спиною руками граціозно сперся об одвірок:
— Переодягайся. Я подивлюся, щоб ти не заплуталася в штанах, а то з твоїми розумовими здібностями різне може бути.
— Ідіот, — прошипіла я, відчуваючи, як щоки палають від люті.
Роздратовано прикриваючись ковдрою, мов щитом, я повернулася до нього спиною. Плутаючись у цупкій тканині й спираючись ліктем об стіну, щоб не впасти, я натягнула чорні штани, потім сорочку. Щоб застебнути ремінь і одягти грубу куртку Заклиначки, довелося-таки викинути свій ковдровий кокон на ліжко.
Увесь цей час я фізично відчувала бурштиновий погляд на своїй спині — лінивий, саркастичний і абсолютно незворушний.
— Треба віддати належне, — пролунав оксамитовий голос, коли я гарячково зашнуровувала високі чоботи. — Зі штанами ти впоралася. Похвалити тебе?
— Заткнися, — відрізала я, знову вскакуючи на ноги. Куди мені йти посеред ночі я поки не вигадала. — І взагалі... як мені до тебе звертатися? Чи ти так і будеш для мене просто безіменним занозою?
— Як хочеш, Королево моя, — він знову отруйно посміхнувся, і в його золотих очах спалахнули веселі бісики. — Вигадай для мене гарне ім’я. Або не гарне.
— А свого в тебе немає? — здивувалась я. Про побут духів було відомо мало, тільки те, що у своєму світі вони жили зовсім по інших правилах.
— Немає, — підтвердив він. — Я ж не людина. Мені не потрібно людське ім’я. Минулі господарі вигадували мені імена самі.
Я вже збиралась спитати які імена йому вигадували, бо не мала жодного бажання займатися цим сама. Пішак вже дратував мене так, що я ладна була терпіти поруч із собою блоху, аніж язикатого парубка. Та раптом я спантеличено застигла і повільно обернулась до нього:
— Тобто “минулі господарі”? — хрипко перепитала. — Ти вже був чиїмось духом?
— Звісно, мила, — він продовжував вискалятись, наче насолоджувався моїми емоціями: — Ти в мене не перша Заклиначка.
— А так буває? — я здивовано кліпнула, намагаючись пригадати, чи говорили про це на навчанні. Та чи таких випадків було мало, чи наставники просто не вважали за правильне про таке попереджати, бо я нічого так і не витягла з пам’яті. — І скільки ти вже… — я насупилась, добираючи слова: — Скільки разів ти вже був духом Заклиначів?
— Ти в мене шоста, — глумливо сказав він, на мить задумався, спустився поглядом на рівень моїх грудей і кивнув власним думкам: — Заклиначка шоста, але Королева точно перша, тому можеш не комплексувати.
Він знову глянув мені в обличчя та нахабно підморгнув.
Пирхнувши, я відвернулась і удала, що поправляю костюм.
— І що сталося з тими твоїми минулими господарями?
— Померли, — він сказав це настільки байдуже, що я здригнулась. Рука затремтіла і я не змогла застібнути ґудзик на рукаві. З самої душі свавільно вирвалося питання:
— Як?
Дух тихо засміявся:
— Їх вбили ті, хто були сильніші за Пішака. Ти ж не забула кого витягнула, Королево? Я найслабша фігура, а тобі доведеться битися з сильнішими суперниками. І скоріш за все, ти швидко загинеш, якщо залишишся без своїх напарників.
Повернувши голову через плече, я роздратовано оглянула його розслаблену позу:
— А ти взагалі через це не переймаєшся, я дивлюся…
— А навіщо мені це? — він знизав плечима і кинув швидкий погляд на вікно: — У тебе все менше часу.
— На що? — я нервово озирнулась: — Розлом? Навряд ти говориш правду. Едвін і Роан точно б відчули, якби…
Цієї миті пролунав далекий низький гуркіт. Вібруючий звук пробрався під шкіру та відгукнувся у кістках. Земля під ногами похитнулась, скляна банка впала на бік, покотилась стільницею, впала з краю і з тріскотом розлетілась на друзки. Кімнату осяяло сліпучим спалахом блискавки.
#66 в Фентезі
#11 в Бойове фентезі
#192 в Любовні романи
#45 в Любовне фентезі
Відредаговано: 19.10.2026