Королева острова Мрій. Рідний край

25.4

 

– Тим, що у чесному бою мій син не програв би двом наркоманам! – аж запінився губернатор.

– І тим, що у появи найманих убивць є своя передісторія, – погодилася королева. – Вона знову веде на віллу Рахентен. Після вбивства Єна залишилося дещо, чого Амада не змогла б пояснити вранці своїм слугам. Труп. Точніше, два трупи: кур’єра та його вірного друга. Погода завадила скинути вбитих у море. Вивезти подалі і викинути? Не варіант, тому що Аерські острови мали залишатися тихим і спокійним місцем. Закопати? На материку з цим не виникло б проблем, але у нас куди не поткнися – камінь, довбати його власними силами нереально, всі більш-менш нормальні ділянки окультурені давним-давно.

Доглядальниця Рунгера голосно кашлянула і вказала очима на вікно. Там уже рухалися два кущі, а з-за огорожі за цим аномальним буянням природи з шаленою міною спостерігав наречений Ілінор Роу.

– У поселенні карнаїтів достатньо придатних ділянок, – сказав Рунгер. – Там є і готові могили, і колодязь, куди скидали померлих. Все є. На будь-який смак. І на міському цвинтарі можна знайти порожні склепи. Було б бажання.

– Згодна, – кивнула королева. – Але між віллою та карнаїтським поселенням, чи цвинтарем, чи бухтою Пустоголової Чайки, чи кар’єром, чи навіть портом розкинулося місто. Окраїна. Цілі вулиці покинутих садиб. Уявіть: ви тягнете велосипед і два трупи…

– Два?! – Ойлаф відчинив двері ногою і демонстративно повернувся на своє місце. – Два! Звідки взявся другий?

Дружина зашепотіла йому на вухо, мабуть, переказуючи пропущені ним моменти.

Вайола на відверту грубість не відреагувала.

– …дорога погана, настрій убивчий, ще й місяць піднявся, відкриваючи вас усьому світу. Ваша мета – жертовний колодязь, і знаю я це тому, що погадала на кавовій гущі разом із медіумом, а потім він зізнався, що про колодязь дізнався від Ілінор Роу, а їй про це віддавна розповіла Амада у відповідь на страшну історію про Ламбе і наших із ним жертв. Отже, ви ледве пересуваєтесь по розмоклій дорозі, підбираєтеся до міста і… Перед вами садиба, до якої ніхто не повернеться. Пацієнти психіатрії на кшталт бабки Клю не часто повертаються додому. Не виживають у процесі лікування. Статистика. Як вважаєте, що спадає на думку в такій ситуації? Особисто я голосую за відпочинок, що приведе до ідеї: «Та до демонів усе! Сил моїх більше нема! Закопаю тут, інструментів у бабці вистачає».

Кущі за вікном добряче затріщали. В одному з них проглядалися пісочно-жовті штани, в іншому – щось чорне із червоними елементами. Наречений Ілінор Роу віддалявся, гордо випроставшись. Складалося враження, що він має намір залишити навік і місто, і Аєрські острови, і наречену. Тир не міг його за це засуджувати.

– Далі все просто. – Вайола висмикнула з-під руки Ромі Матеньро чистий аркуш, зім’яла його і кинула крізь вікно, цілячись у чорно-червону сукню. Не влучила, але кущ помітно розхвилювався. – Єна поховали неглибоко, разом із собакою. Поки подільник Амади перевертав важку мокру землю, велосипед украли, проте основну місію було виконано. Трохи підмастити тут і там, і за тиждень про кур’єра ніхто не згадає. Починався новий прекрасний день… І закінчився він для злочинця по обіді, коли до мене на дах прийшла компанія з поліції і я розповіла про роль телескопа в затриманні М’ясника із Картума.

– Це тут до чого? – зневажливо зареготав Ойлаф. – Маячня…

– Коли я розказую про мерзоти, мені неможливо не вірити, – скривилася Вайола. – Сумніваєтеся? Запитайте Ілінор Роу. Але повернімося на дах. Всі уважно слухають, а я у фарбах описую місячну ніч, телескоп, щасливий випадок, шантаж, здирництво, необмежену владу… Злочинець у повному а… емм… здивуванні. Перевірити телескоп він не може через сторонніх спостерігачів, тому поспішає в город бабки Клю, і оце диво! Звідти чудово видно відблиски на нашому даху. Так, вдень, і так, крізь крони, але я ж, по суті, зізналася, що спіймала його на місці злочину і збираюся активно цим користуватися. Ні в кого не завмирає серце від спогадів, панове?

Гробова тиша. Тир чув, як гудуть оси за вікном. Комусь із кущів не пощастило натрапити на невелике гніздо… Але це ні на що не вплинуло.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше