Осінь 2021

 Осінь 2021

Літо промайнуло швидко. 

Тепло, сонячно. Я любила ходити і цілуватися з промінчиками сонця. Так приємно, лоскотало моє обличччя.

 Ти був ввесь час в роботі. Городньої роботи вистачала і в мене.

Для зустрічей у нас був нічний час. Поза городами. Я приходила, як тільки могла.

Для мене дорога була кожна хвилина перебування з Тобою.

Але мене вже почали мучити негативні емоції.

Та й сьогодні я з ними не можу владнати.

Це елементарне - все тільки по Твоєму розкладу, по Твоїм можливостям і бажанням. 

А де ж я???

Мене це дратує й сьогодні. Не про таке коханння я мріяла.

Ці думки. Вони заважали мені жити. Вони "їли" мене з середини.

Я вже навчилась шукати в Тобі позитивні сторони. Це мене трохи тішило. 

Природа, подорожі на велику. Роздуми.

Я зрозуміла, що в мене невроз. Це коли хочеться бачити, чути, а не можеш. Як розплата за таємне кохання.

Важко, дуже важко бути на другому плані, бути після дружини. В усьому.

Про свого чоловіка я мовчу. Я його вже не любила і мене не мучили жодні докори сумління, чи обов"язку.

А ця пристрасть до Тебе. Що Ти зі мною робиш?

Навіщо я впустила тебе в своє життя? Мене заспокоювала думка, що я тебе в твоєї дружини ніколи не заберу.

Щоб був спокійним.

Мої думки трохи заспокоювалися, коли я уявляла, що Ти щасливий вдома.

 Знущання над собою. Моє его дуже хвилювалося. Я боролася сама з собою. За Тебе.

Мені вистачало тільки побачити тебе, тільки доторкнутися до тіла. І все. Зникали всі думки.

Я знову відчувала себе Королевою. І мій король був завжди поруч. Ці дві години в тиждень.

Ніколи, ніколи, чуєте, ніколи не заводьте собі романи з одруженими. Хоч і самі заміжні.

Нервова система не витримає подвійного життя. 

Я вже обрала собі чоловіка, якого не хотіла міняти ні кого іншого. І спілкуватися з іншими не хочу.

Ти виявився кращим з усіх.

А ще Ти спав вдома, в ліжку, і не зі мною. Ревність. Це мучило мене.

Та я б з радістю покинула б свого чоловіка, а Ти жінку  - ні.

В мене депресія почалася.

Так, зустрічі були. Але емоційного задоволення не приносили. Я хочу позбутися Тебе. Я втомилася.

Від очікувань.

Це важко, дуже важко.

Я ненавиджу Тебе. Для чого ти ввірвався в моє життя?

В мою свободу, в мої думки?

Не-на-ви-джу.

Значить я себе не люблю? Чи я не вмію любити?

І для чого це мені?

Заради сексу?

Секс, безперечно, найбільше задоволення. Але емоції... Їх теж треба задовольняти.

Тішити не тільки твоє его, а й моє.

Підкреслювати мою значимість.

Я про це Тобі говорила, але мої "нотації" не робили ніякиї зрушень. Все залишалося без змін.

Я не могла справитися зі своїми думками. Вони йшли, мучили, бентежили мене.

Покинь мене. Для чого Ти дзвониш мені? Приїжджаєш? Чому все односторонньо? Або так, або ніяк.

Це останні в моєму житті стосунки з одруженими. З мене досить.

Проживу. Задовольнити себе я можу.