Королева ночі

Січень 2021 Поцілунок

Січень 2021

Поцілунок

Це було Різдво. Ми з подругами вдяглися в хустки. Як у фільмі "Вечори на хуторі біля Диканьки".

Ще й сміялися, що прийшли шукати свого Вакулу.

І ось ти прийшов. Я поралася біля грубки, щоб було тепло. Ми йшли назустріч один одному.

Обнялися, і поцілувалися.

Вперше. В губи.

Сестра побачила, насварила нас.

Та мені було вже все-одно. Я йшла щаслива пити чай.

Навіщо ти мене цілував?

Щоб я в своїй пам"яті носила той поцілунок? Ті теплі і ніжні губи?

Це пристрасть, її вже не здолати.

Це неймовірна тяга.

Чого? Гормонів? Думок? Чи те, що люди називають "коханням"?

Це не дає спокою. Так важко втриматися.

Хочеться ще.

Побути поруч. Відчути губи. Відчути себе твоєю Королевою.

І знову вихідні, і знову казка зимового лісу.

І Твій поцілунок на прощання. Я його носила в пам"яті тиждень, і зараз згадую.

Ти нахилився до мене, такий високий, стрункий, без шапки, трохи сивий.

І поцілував.

Подальші поцілунки вже не були такими цікавими. А ці два я й досі пам"ятаю.

Ми настільки знахабніли, що цілувалися в машині при подрузі. А цього не можна робити.

Знову вечір. Кафе. Ти з Другом приїхав. Напав на мене з поцілунками.

Я вже знала, що вороття не буде. Дружба закінчиться.

Я ще сказала: "З вами буде добре займатися сексом", "Буде".

І ми стали коханцями.

Я, навіть, себе не виправдовую.

Знала, що буде боляче.

Але ще не знала, що буде так приємно.

Подобається

#8290 в Любовні романи
#2013 в Короткий любовний роман
#3192 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 13.11.2022